Нардеп Володимир Арешонков впевнений, що торф’яні підприємства на Житомирщині намагаються штучно довести до банкрутства

21.01 17:47    

Як ми вже повідомляли сьогодні, співробітники Служби безпеки України викрили на Житомирщині механізм завдання збитків держбюджету на більше ніж дев’ять мільйонів гривень при реалізації торфу.

Посадовці місцевого підприємства, що входить до структури одного з державних концернів, продали протягом 2013-2015 років двом комерційним фірмам майже п’ятдесят три тисячі тонн торфобрикету. Продукція реалізовувалася за цінами вдвічі-втричі нижчими за її фактичну собівартість. Потім підприємці перепродавали торф за ринковими цінами.

Співробітники спецслужби ініціювали внутрішній аудит фінансово-господарської діяльності підприємства, який оцінив збитки від дій посадовців у 9,4 мільйона гривень.

Відкрито кримінальне провадження за ст. 191 Кримінального кодексу України.

За нашими данними, генеральним директором концерну «Укрторф», до кладу якого входять два підприємства на Житомирщині, є депутат Житомирської обласної ради Андрій Озерчук, який пройшов на місцевих виборах 2015 року від партії УКРОП. Цікаво, що раніше, у попередньому складі обласної ради, Андрій Озерчук входив до фракції ВО «Батьківщина», а також на парламентських виборах 2014 року балотувався по Коростенськму округу №64 від партії «Народний фронт».


У свою чергу народний депутат України Володимир Арешонков на своїй сторінці у Фейсбук висловив впевненість, що торфяні підприємства на Житомирщині намагаються штучно довести до банкрутства.

«Хто має нести відповідальність за те, що робиться у міністерстві, на підприємстві, в навчальному закладі, в сільській раді тощо? З кого потрібно питати? Мене завжди так учили, і я переконаний у тому, що саме керівник має нести відповідальність за стан справ. Але ми живемо в такий час, що знівелювалось усе: цінності, дане слово чи обіцянка, відповідальність...

Тримаю на контролі проблему неефективної роботи видобувних і переробних підприємств Житомирщини. Зокрема й тих, що займаються реалізацією торфу.

Мене переконували ще кілька місяців тому, що 2 підприємства на Житомирщині збиткові, відтак, їх потрібно віддавати на приватизацію.

Ще раз хочу процитувати профільного міністра Демчишина, якому я задав на годині запитань до Уряду конкретне запитання щодо приватизації «Укрторфу», бо я категорично проти такого підходу.

«На жаль, тільки два підприємства працює більш-менш адекватно, із восьми – шість збиткові і знаходяться на різних етапах банкрутства, ліквідації, санації. Тому я думаю, що приватизація – це правильне, добре рішення», - такою була мені відповідь міністра Демчишина.

А я іншої думки. Банкрутство штучне, а насправді відбувається звичайне «традиційне» для українських реалій розкрадання природних ресурсів, обкрадання українського народу. Не корупція, не безгосподарність, а звичайне примітивне нахабне злодійство. «Вор должен сидеть в тюрьме!», - підкреслював працівник служби розшуку Глєб Жеглов у відомій книзі братів Вайнерів. Хтось іншої думки?

Поцікавився нормативними документами Державного концерну «Укрторф» . У Статуті зазначено: "Предметом діяльності Концерну є забезпечення ефективного використання основних фондів, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів у процесі видобування та переробки торфу, технічного переоснащення, реконструкції і будівництва нових об’єктів його учасників; здійснення заходів з комплексного використання природних ресурсів і ресурсозбереження; організація ефективного збуту (продажу) торфу і виробленої з нього продукції і т.д. Очевидно, "і т.д." - це те, що виявила Служба Безпеки України...»