Чи не кожного дня лісівникам доводиться чути звинувачення в тому, що вони безконтрольно вирубують ліси, набиваючи при цьому власні кишені, що під видом санітарних рубок, площа яких щороку збільшується, знищуються здорові ліси.
– Це дуже добре, що громадськість хвилює доля нашого лісу, ми абсолютно підтримуємо прагнення місцевого населення зберегти і примножити зелені багатства нашого краю, - так розпочав зустріч спеціалістів державного підприємства «Баранівське лісомисливське господарство» з керівниками Баранівського району та головами сільських і селищних рад його директор Анатолій Остудімов. – Проте ми готові відповідати перед громадськістю за кожне зрубане дерево – хочемо, щоб і громадськість була знайома з нашими проблемами. Саме тому й запросили сьогодні вас у лісовий квартал, де насадження сосни, уражені хворобою та шкідником, стрімко всихають.
Варто сказати, що впродовж останніх років хвойні насадження страждають від всихання не лише на Житомирщині, а на всьому Поліссі та в Карпатах. Вчені лише припускають, що може бути причиною цього явища, проте на разі не пропонують ніяких методів боротьби з ним. Лісівники ж змушені швидкими темпами прибирати хворі дерева, аби деревина зовсім не втратила своїх ділових якостей, та оперативно спалювати порубкові рештки, аби шкідник не розповсюджувався на здорові насадження.
До прикладу, якщо в Баранівському лісгоспі в 2011 році площа санітарних рубок (фактично рубок хворого лісу) складала 40 гектарів, то нинішнього лише за І півріччя таких рубок вже проведено на площі 128 гектарів.
- Масштаби проблеми дійсно вражають, - каже голова Баранівської райдержадміністрації Микола Вельчинський після того, як учасники зустрічі на власні очі побачили цілі квартали лісу із рудою хвоєю(перша ознака всихання), і стовбури зрізаних сосен із посинілою деревиною, яка згодиться вже хіба що на дрова.
– Наш район лісовий, його мешканці великою мірою живуть з лісу, збираючи гриби та ягоди - тому й зрозуміло, що вони переймаються його долею. Проте мені відомо, що спеціалісти лісгоспу кожну сільську громаду ознайомлюють з планом рубок на території сільської ради та обговорюють доцільність її проведення. Ми ж маємо підтримати лісівників в подоланні цієї проблеми, адже лісгосп сьогодні – це робочі місця для наших мешканців, це наповнювач місцевих бюджетів,
- Від цього лиха величезні втрати має як лісгосп, так і місцеві бюджети, - пояснює Анатолій Остудімов, - бо ж вартість ділової і дровяної деревини різниться в рази – таким чином і підприємство недоотримує, і податки, що сплачуються лісгоспом, значно менші. А витрати на розробку лісосік, на їх зачищення від порубкових решток, на підготовку грунту та проведення лісовідновлювальних робіт – ті ж самі.
На питання сільських голів «Чи не залишимося ми без лісу, коли хвороба поширюється так швидко?» лісівники впевнено відповідають: ліс буде. Адже жодна освоєна ділянка не залишається незалісненою. Більше того, лісівники шукають шляхи боротьби з лихом: створюють різновікові та різнопородові насадження, сподіваються, що вони стануть більш стійкими до хвороб.
Наталія Горай, прес-служба Житомирського ОУЛМГ
