І сміх, і гріх…

20.03 17:59    

Чого лише не буває у нашому житті? Доказ цьому ─ історія, яку нещодавно повідала знайома, що працює медсестрою в одному з Житомирських будинків.
Сергій (ім’я змінено), повертаючись на вихідні зі столиці (як і багато інших житомирян працює у Києві), крутив «баранку» свого авто, весело наспівуючи мелодію якогось нового хіта. Настрій був піднесений у передчутті зустрічі з коханою дружиною Наталкою та двома діточками. Приїжджати додому доводилось нечасто, адже працював на будівництві понад Сормово, аби родина немала ні в чому потреби.

Раптом на узбіччі дороги чоловік помітив вагітну жінку, яка замість того, щоб спиняти машину, зігнулася, тримаючись за живіт. Сергію вистачило кількох секунд, аби зрозуміти, що в жінки починаються пологи. Зупинившись, чоловік допоміг вагітній сісти в авто і чимдуж, хоча руки тремтіли все сильніше, погнав машину до Житомира.

Що промайнуло в голові чоловіка за цих півгодини, можна тільки здогадуватися. Сергій, мабуть пригадав і заняття у школі майбутніх батьків, які відвідував зі своєю дружиною, і розповіді коханої про сам процес появи дітей на світ.

«Певно, Бог карає мене за те, що відмовився від партнерських пологів, ось тепер допомагатиму цій бідолашній народжувати серед безлюдної траси…», ─ думав Сергій.
Згадуючи всіх святих і грішних, чоловік в’їхав у нічне місто і вже за кілька хвилин, підтримуючи жінку, заводив її до приймальної пологового. Вагітній було не до відповідей на запитання медичного персоналу, тому медики «взялися» за Сергія. Він, розповівши про історію зустрічі зі своєю випадковою знайомою, попрохав повідомити його про народження малюка (все-таки цікаво, кому допоміг з’явитися на світ), і, залишивши номер телефону, відчуваючи себе героєм, попрямував додому.

Наступного ранку главу сім’ї підняв із ліжка телефонний дзвінок. У слухавці Сергій почув жіночій голос. Це була лікарка пологового будинку. Вона повідомила, що породілля, яку Сергій доправив до лікарні, вранці зникла, залишивши новонародженого і записку, де було вказано, що саме він являється батьком дитини.

Шокований чоловік, розповівши історію дружині, був здивований ще більше ─ замість того, аби зрозуміти і підтримати чоловіка, Наталка накинулася на нього із звинуваченнями у зраді! А з телефонної слухавки лунали прохання підійти у пологовий будинок для з’ясування обставин…

Продовжувалося це кілька днів. Не витримавши морального тиску, Сергій вирішує зробити аналіз ДНК, щоб довести і дружині, і медичному персоналу, що вся ця історія ─ злий жарт долі.

Яким же було здивування, коли зробивши відповідні обстеження, лікарі поставили діагноз ─ Сергій взагалі не може мати дітей!
…Як виявилось згодом (після розкаяння благовірної), проживши два роки у шлюбі і зрозумівши, що причина у тому, що Наталка не може завагітніти не у ній, жінка вирішує зберегти сім’ю … завітавши якось у гості до сусіда! Чи то гостинно приймав сусід, а чи хотіла жінка ще міцнішою зробити родину, та після народження первістка, Наталка ще раз завітала у сусідню квартиру…

…А через дев’ять місяців щасливий Сергій знову стояв перед вікнами пологового…
І не відомо, чи дізнався б коли–небудь про все це чоловік, якби не злощасна траса «Київ ─ Чоп»…
Згадався жарт, коли вітаючи знайомого з народженням сина, на його слова «Уяви, я був присутнім під час пологів», товариш відповів: «Головне ─ бути присутнім під час зачаття!»