Дорогі журналісти!
Ви відзначаєте своє професійне свято - День журналіста!
Знаєте, політикам, важко знайти ті слова, які Ви б сприймали привітаннями від щирого серця, а не компліментами. Але я хочу, щоб Ви почули слова моєї подяки за ваш важкий труд.
Без вас не було б України – незалежної, демократичної. Я пишаюся Вами - геніями пера і початківцями, репортерами районних газет і редакторами столичних тижневиків, студентами журфаків і ветеранами вітчизняної преси...
Дякую всім, хто зараз, в нелегкі часи цензури та пресингу власників медіа, продовжує об‘єктивно інформувати суспільство і захищає головне надбання демократії - свободу слова. Я абсолютно переконана, що країні потрібно знати правду про дії та наміри влади, про наслідки рішень державних чиновників. Впевнена, що країна також має знати, що опозиція не мовчки спостерігає за антидержавницькими діями сьогоднішніх високопосадовців, а адекватно реагує на них. І донести слова правди можете лише ви!
Дякую за те, що всупереч побажаннями нинішньої влади, яка хоче закрити рота вільній журналістиці, можна почути ваші голоси. Вірю в вашу підтримку, бо без неї не можна побудувати вільну та сильну країну. Навпаки, без вашої допомоги та без підтримки суспільства можна багато втратити.
Добра вам та впевненості у власні сили, а ще мудрості і розуміння того, що від вашої чесної праці залежить ні мало, ні багато – щастя наших дітей!
Журналістика може стати в Україні справжньою, реальною владою. І не четвертою, а першою. І я вірю в це!
З великою повагою
Юлія Тимошенко
