Олег Пінський: Необхідно захистити сільські школи

05.08 14:44    

Соціалісти Житомирщини глибоко стурбовані намірами уряду почати закривати сільські школи. Міністр освіти та науки України Дмитро Табачник має намір ліквідувати нечисленні сільські школи, до яких відносяться 3,5 тис. шкіл по всій Україні. Замість організації цілеспрямованої і системної роботи щодо розвитку освіти на селі влада висуває як єдиний аргумент необхідність закриття шкіл, не беручи до уваги можливі негативні соціально-економічні наслідки таких дій.

Олег Пінський, Голова Житомирської обласної організації СПУ зазначає, жителі багатьох сіл позбавляються гарантованого Конституцією України права на отримання освіти. Це призведе до соціальних конфліктів, звернень батьків учнів, сільських громад, педагогічних колективів щодо випадків необґрунтованого закриття загальноосвітніх навчальних закладів. Якщо ці процеси реалізовуватимуться, то країна опинеться перед тим, що села ще більше зникатимуть з карт. Велика кількість вчителів у селах залишуться без роботи, і це не зважаючи на безупинний ріст безробіття, у молоді також немає перспективи на майбутнє. Що робити випускнику педагогічного ВНЗу у своєму селі, де школа не працює? Село вимиратиме далі: молодь тікатиме у міста, шукаючи кращого життя, і як наслідок природного скорочення населення знизиться народжуванність.

Цілком логічно, що начальний заклад у селі, де навчається одна-дві дитини (хоч такі випадки поодинокі), немає сенсу утримувати. Але щодо інших, то держава просто хоче класти на свої плечі тягар відповідальності. Легше позакривати школи в кількох селах і залишити одну в районному центрі. А діти якщо хочуть, так нехай їздять. Вже сьогодні можна спрогнозувати, що наступний крок влади - «освіта особиста справа для батьків та їх дітей ". В тому сенсі, що батьки самі привозитимуть своїх чад в школи: хто власним автомобілем, хто рейсовим автобусом (за плату, адже міжсільські маршрути діють за єдиним тарифом як для дорослого, так і для дитини), а хто просто залишить дитя удома, на городі працювати.

Так, є програма "Шкільний автобус", але вона діє не скрізь. Одним, можна сказати, пощастило, їх забирають з одного села і везуть до іншого. Але є і такі випадки, коли дітям доводиться полями, лісами йти по 4-5 км до школи. Безумовно, в теплу погоду прогулянка може бути приємною. А коли дощі, холод, пронизливий до кісток, чи схоче дитина йти одержувати знання?

Сільська школа – це єдиний культурно-освітній осередок на селі, носій мови і традицій. Закривати «маленькі» школи з метою зміцнення матеріальної бази та кадрового потенціалу «великих» – це принципово невірний підхід до вирішення проблем, що накопилися в системі освіти. Чи, можливо, неосвіченою біомасою з освітою в «три кляси» набагато легше керувати – вони проголосують за будь-кого за шматок ковбаси?...

Ми вважаємо за необхідне не допустити закриття сільських шкільних закладів. Тому логічне прийняття мораторію, який захистить школи в сільській місцевості від загрози ліквідації, сприятиме розвитку освіти на селі, дозволить забезпечити реалізацію конституційного права громадян на здобуття загальної середньої освіти, що, в свою чергу, створить передумови для збереження сіл.