Гонгадзе розбудив Україну, а держава до його рівня не доросла

16.09 16:09    

16 вересня минає 10 років з дня вбивства Георгія Гонгадзе. Десять років Україна як держава демонструє світові верховенство кругової поруки над правом. Передаючи по естафеті вірність цьому верховенству, владні режими намагаються берегти честь мундира, хоч всі чудово розуміють, що йдеться про елементарне відведення від відповідальності за причетність до злочину високих посадовців, зокрема тодішнього президента і керівника його адміністрації.

Враховуючи настання строку давності, слідство прокуратури робить висновок про те, що генерал О.Пукач отримав наказ убити Георгія Гонгадзе від тодішнього міністра внутрішніх справ Ю.Кравченка. Проти інших посадовців кримінальні справи не порушуються нібито за відсутністю підстав. Зрозуміло, що справа хорониться шляхом списування основної вини на покійного.

Очевидна замовність такого варіанту не потребує доказів. Чому ж колишній міністр зацікавився журналістом? Чому він давав (і чи давав?) злочинне розпорядження? Яка причина переслідування журналіста і стеження за ним? Хто і з якою метою намагався з перших тижнів розслідування завести його на манівці, підтасовуючи надумані свідчення? Ким блокувалася об’єктивна судово-медична експертиза? Чому не бралися до уваги велика кількість незаперечних доказів – записів розмов у кабінеті президента Л.Кучми, хоч слідство фактично підтверджує всі епізоди, записані майором М.Мельниченком? Чому парламент не контролював хід розслідування як належить, виконуючи вимоги ПАРЄ (лише раз, під моїм головуванням, Верховна Рада заслухала відповідні звіти керівників відомств)?

Таких питань за десять років «розслідування» набралося безліч. Протестуючи проти політичного цинізму і безправ’я людини, Соціалістична партія організувала масові акції, змушуючи владу вдаватися хоч до мінімально необхідних кроків для встановлення істини і покарання замовників, організаторів та виконавців тяжкого злочину. Деякі політики (Ющенко,Тимошенко, Луценко) зробили собі на цих акціях політичну кар’єру, але не сприяли завершенню розслідування очевидної справи, навіть одержавши високі повноваження і роздаючи обіцянки народу.

Спливає 10-річний термін найбруднішого кримінального епізоду в сучасній історії України. Обов’язок теперішньої влади – завершити справу не формальними рішеннями, а оприлюдненням повної правди про її зміст, щоб хоч відмежуватись від причетних до неї.

Олег Пінський, голова Житомирського ОК СПУ