Микола Присяжнюк: Негативна ситуація в світі може стати шансом для нашої держави відродити статус годівниці

31.03 08:31    

Микола Присяжнюк: Негативна ситуація з продуктами харчування в світі може стати шансом для нашої держави відродити статус годівниці

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк в ефірі програми «Від першої особи» на «Радіо «Ера-Fm» розповів, чому Україна може посісти гідне місце у світі в забезпеченні планети продовольством та яких інвестицій потребує аграрний сектор, щоб вийти на сталий рівень розвитку.

- Миколо Володимировичу, я пропонує почати з найболючішого, з цін на продовольство. Останні оприлюднені данні продовольчої та сільськогосподарської організації ООН засвідчили, що індекс цін на харчові продукти, який включає 55 видів товарів, зростає вже 8 місяць поспіль. Ці та деякі інші дані спровокували загальносвітову дискусію стосовно продовольчої кризи, і, власне, за даними лютневих опитувань українських соцагенцій, третина українців уже почала робити запаси продовольства, вже готуються, і вже вони обговорюють цю проблему. На вашу думку, в світі вже зараз є продовольча криза?
- Дякую за запитання. Воно актуальне, як ви сказали, не тільки в нашій країні, а й в усьому світі. Динаміка зростання цін, звичайно, є. Бо є і причини, й чинники зростання цін. По перше, енергоносії дорожчають практично в усьому світі. Друга проблема - це певна нестача продуктів харчування через попередній аномально жаркий рік. Є така організація, як FAO - це міжнародна організація, яка опікується продовольчою безпекою при ООН. Вона аналізує ряд таких потенційних можливостей виникнення дефіциту і здорожчання продуктів харчування. Населення планети зростає, ми бачимо, що в таких країнах, як Китай та Індія, змінюються традиційні продукти харчування, які були там притаманні, - тобто споживання рису, риби та інших продуктів харчування. Сьогодні, в зв’язку з глобалізацією, ці країни і ці нації починають споживати традиційно європейські продукти харчування, тобто хліб, м’ясо, і ми для себе уявляємо, що Китай та Індія, маючи більше 3 млрд. населення, будуть споживати хоча би 100 г м’яса на рік на душу населення, ми бачимо, наскільки зростає попит на продукти харчування.

- Ну, от ось ці розрахунки до 2050 року - виробництво харчів на планеті має збільшитися на 70%, щоб задовольнити потреби населення Землі.
- Сьогодні ми розуміємо, що європейські землі вже виснажені повністю. Землі США виснажені, і заексплуатовані. Аналітики говорять, що сьогодні тільки можна сказати, що 3-4 країни мають потужний потенціал збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції.

- Бразилія, Росія, Індія, Китай і Україна.
- Бразилія, Україна. Так… І, звичайно, в України найбільший потенціал, тому що ми традиційно знаємо, як збільшувати, ми мали обсяги виробництва більші. І ми сьогодні маємо землю, яка завдяки своїй родючості має можливість, при інвестуванні невеликих фінансових коштів, дати більші врожаї і зернових, й інших культур, про які ми говоримо.

- Миколо Володимировичу, найболючіше зростання цін на продукти харчування позначаються на країнах, на населенні з низьким рівнем доходу. Себто таких, у яких частина, значна частина кошику витрачається саме на харчування. Не є таємницею, що більшість українців належить саме до такої групи. Що відбувається зараз, які прогнози все ж таки на найближче майбутнє з цінами на продукти?
- Звичайно, чинники є. Чому? Дефіцит у нас був один, це дефіцит гречки, і чому він відбувся? Тому що ми з вами довірились такому гаслу, яке постійно в нас існувало, і нам його прищеплювали 15-20 років, що ринок відрегулює все. Але ми розуміємо, що в аграрному секторі це так не відбувається. Ринок може відрегулювати ціну, але наявність тієї чи іншої сільськогосподарської продукції ринок не зможе відрегулювати. В нас існує в рамках ВТО вільна торгівля. Є потреби на ту чи іншу сільськогосподарську продукцію, і відбувається імпорт. Але сталося як з гречкою. Гречку споживають практично всі слов’янські народи. А вирощують, можна сказати, одиниці країн - це Росія, Білорусь, Україна, Молдова. І сьогодні ми зрозуміли, що виник дефіцит у зв’язку з природно-аномальними умовами минулого року, і це нам не дало можливість імпортувати ту кількість гречки, яка була необхідна. Але сьогодні ми (і Уряд, і міністерство) чітко розуміємо, що держава зобов’язана сільськогосподарську продукцію, яка необхідна для гарантування продовольчої безпеки, забезпечити для виробництва, для споживання всередині країни. Сьогодні завдання Уряду, і ми над цим працюємо, відпрацювати такий механізм, щоб Україна, яка має статус сільськогосподарської, аграрної країни, могла свого споживача забезпечити дешевими продуктами харчування.

- Який це механізм?
- Дивіться, вперше у цьому році, за останні 20 років, держава виділила 5 млрд. грн. для проведення форвардних закупівель за державним замовленням, це таки види продукції, як пшениця, як гречка, яка жито, як молочні продукти, сухе молоко, м’ясо за форвардом закуповуємо. Нам треба забезпечити замовленням виробництва тієї чи іншої сільськогосподарської продукції, яка є не зовсім рентабельною в ринкових умовах. Це і гречка, це і жито, це і, якщо хочете, овес та інші сільськогосподарські продукти. От цей механізм ми вже відпрацювали.

- Він буде працювати цього року?
- Він уже працює, сьогодні за форвардними закупівлями ми вже фактично проплатили біля мільярда грн., а в цілому держава виділила 5 млрд. тобто цей механізм уже працює, і я вже спокійний, і ми розуміємо, що держава продовольчу безпеку по таких чутливих видах сільськогосподарської продукції забезпечить. Друге питання, давайте подивимося ми з вами, має завжди 2 сторони. Перше - це сільгоспвиробник, який хоче і заслуговує отримати достойну ціну за свою продукцію і за свою працю. І, звичайно, наш український споживач, якому ми повинні подякувати, що він віддає перевагу нашим, українським, продуктам харчування, він повинен купити продукт за ціну достойну і ту, яку дає можливість його соціальне забезпечення. Тобто ми маємо 2 сторони, і, на превеликий жаль, інтереси розходяться. Але ми розуміємо, проаналізувавши, де ж виникає ця велика націнка. І ми бачимо, що від виробника до споживача ціна зростає в 1,5-2 рази. Про що це говорить? Це говорить про те, що держава упустила побудову логістики всередині країни для того, щоб цей ланцюг скоротити. Ми згадуємо, як було це в соціалістичній системі, коли працювала Укоопспілка. Сьогодні ми відроджуємо роботу Укоопспілки, сьогодні ми відроджуємо і будуємо оптові ринки. Сьогодні є завдання практично в кожній області провести розбудову зберігання овочів і фруктів. Оці кроки дадуть можливість нам проведення ярмарок. Я вам скажу так, що на зеленому тижні, який відбувався в січні в Німеччині, де були присутні 53 міністри з усіх країн світу, вони задекларували, що сьогодні необхідно розвивати так звану торгівлю через ринки, тобто через наші такі форми реалізації сільськогосподарської продукції, як наші базари. Чому ми їх цураємося? Сьогодні ми повинні цей шлях, від виробника до споживача, скоротити.

- Прем’єр-міністр Микола Азаров сказав, що ми здатні стати частиною глобальної програми продовольчої безпеки. Україна потенційно здатна виробляти понад 100 млн. тонн зерна. Справді, продовольча криза, ситуація з продуктами харчування в світі може стати шансом для нашої держави. Але чи зможе створити держава умови для організації нашого аграрного потенціалу? Ми здатні це зробити?
- Я вам скажу так, що в нас є можливість і є шанс. І сьогодні ми саме над тим працюємо, щоб збільшити обсяги виробництва. Нам необхідні кошти. Ми розуміємо, що наш український сільгоспвиробник, наш фермер не має такої кількості фінансів, щоб одноразово провести інтервенції. Ми розуміємо, що держава теж не має можливості в повних обсягах фінансувати посівну кампанію. Що треба? Необхідно залучати кошти ззовні – інвестиції.


Прес-служба Партії регіонів