Виправданість внесених змін Конституційним Судом залежить від успішності реформ, оголошених президентом.
Як повідомили Інтернет-виданню
Рупор Житомира в прес-службі політика, таку думку висловив президент Інституту правової політики Микола Оніщук, аналізуючи першу річницю повернення України до Конституції зразка 1996 року.
1 жовтня минув рік з дня скасування політреформи 2004 року та повернення України до Конституції редакції 1996 року. Чи можна однозначно оцінити наслідки такого рішення Конституційного Суду України?
На думку екс-міністра юстиції Миколи Оніщука, рік тому був створений прецедент внесення змін до Конституції за межами волі Верховної Ради, як представницького органу народу, так і, власне, самого народу. «Якою б не була полеміка щодо меж юрисдикції КСУ, є очевидним, що ініційований президентом України В. Януковичем після цього процес удосконалення Конституції, окрім усього іншого, мав на меті легалізацію змін, що відбулися», - зауважив він.
Внесені зміни до Конституції України, на думку Миколи Оніщука, легалізували статус президента як основної та, по суті, виключної фігури в управлінні державою. Зокрема, йдеться про передачу йому від парламенту права формування уряду та закріплення в його руках управлінських функцій шляхом внесення змін в ординарний закон - «Про Кабінет Міністрів України» та прийняття нового закону «Про Центральні органи виконавчої влади». Водночас, це надало можливість голові держави стати генератором та провідником низки реформ, оголошених впродовж цього року, проведення яких довгий час відкладалось.
Успішність чи не вдалість президентських ініціатив, за словами президента Інституту правової політики Миколи Оніщука, в значній мірі буде впливати на послідуючу оцінку виправданості (хоч і не легітимності) кроку, на який свого часу пішов Конституційний Суд, визнавши неконституційними Закон України № 2222-4 «Про внесення змін до Конституції» від 8 грудня 2004 року.
