Як на Житомирщині згадують про купальське свято

27.07 12:28    

Україна починає відроджувати свої традиції. А забуті вони були не тому, що народна пам'ять коротка, а тому, що не дозволяли нашій нації пишатися своєю культурою, мовою, змушували не згадувати нашу славетну історію.

Не можна було відзначати ані традиційних християнських свят, ані тих, що мали яскраве язичницьке забарвлення. Сьогодні часи змінилися. Ми стали розуміти, що без свого коріння, без багатого досвіду пращурів не можемо повноцінно відчути себе українською нацією, а значить гідними, вартими поваги інших високорозвинених держав. Потрібно перш за все навчитися поважати себе.

Як повідомили Інтернет-виданню Рупор Житомира в прес-службі «Української платформи», аби привернути увагу до української традиції, поглибити її вивчення, на Житомирщині був організований перший Всеукраїнський фольклорний фестиваль «Купальські роси». Його заставником є народний депутат України, голова політичної партії «Українська платформа» Павло Жебрівський.

З-поміж 22 колективів, які приїхали до села Немиринці Ружинського району як учасники фестивалю, відзначимо тріо бандуристок «Айстри» з Хмельницького. Під час «Купальських рос» вони показали свою професійну підготовку і майстерність. Спочатку дівчата заспівали купальську тему – українську народну пісню в обробці Бідяка «Ой, на Івана на Купала». А потім фестивальна галявина наповнилася знайомими всім мотивами пісень «Косив Ясь конюшину», «Гуцулка Ксеня», «Ой у вишневому садку».

Достойним учасником «Купальських рос» був зразковий ансамбль сопілкарів «Водограй» підліткового клубу дитячо-юнацького спортивного центру Житомирської міської ради під керівництвом Олександра Шоромко. В репертуарі дитячого колективу – десятки композицій. Сопілка дуже органічно увійшла до загального колориту Купальського свята. Її звуки нагадували спів чарівних птахів – передвісників магічного дійства.

Купальської пісні заспівала й представниця Рівненської області Лілія Смірнова. Мотив композиції наче линув з глибини віків. Одночасно ці прадавні наспіви здавалися дуже сучасними, і це не дивно, адже всі ми маємо генетичну пам'ять. А ось пам'ять про свою історію та культуру потрібно зберігати, за що наші нащадки обов’язково будуть вдячні нам.

Справжнє концертне дійство розпочиналося на галявині першого Всеукраїнського фольклорного фестивалю «Купальські роси» в той час, як на ній з’являвся дитячий зразковий хор «Ремісолька» з Рівненської області. Той високий рівень, з яким зовсім юні учасники виконували пісні, є результатом постійної плідної праці як дітей, так і керівника колективу Ірини Шаульської. У тандемі із хором виступав дитячий танцювальний ансамбль «Лада». Разом діти виконали одну із пісень під назвою «Купала», слова якої написала їхня керівниця.

На Всеукраїнський фольклорний фестиваль «Купальські роси» прибули не лише колективи, а й окремі виконавці-вокалісти. Дуже гарний рівень підготовки продемонстрували дівчата з Хмельницької області – Ярина Чернова, Дарина Дуденець та Ілона Бачмага. Кожна з них окремо боролася за звання Лауреата фестивалю. І кожна була достойна нагороди. Між іншим, призи та подарунки отримали всі учасники «Купальських рос», а Дарина Дуденець так зачарувала всіх своїм неповторним, самобутнім, прийдешнім з праслов’янських часів співом, що журі віддало дівчині третє місце фестивалю.

«Запорізькі козачки». Так жартома називали на Всеукраїнському фольклорному фестивалі «Купальські роси» вокальну групу народного хорового колективу «Калинонька» із Запоріжжя. Єдиний чоловік, що виступав з жіночим колективом, то був їхній керівник Валентин Чуча. Учасниці «Калиноньки» завжди були в гарному настрої, та й пісні у них в основному були жартівливими. Спеціально для господарів фестивалю, полісян, жінки привезли пісню «Їдуть в Житомир дівки на базар». А сповнену гумором вокальну композицію «Лісапед» «Калинонька» за фестивальний день виконувала двічі – на прохання глядачів. «Посміхатися – це наш життєвий принцип, - запевняють представниці Запоріжжя. – З жартами і піснями можна перемогти будь-які негоди. Приємно, що фестиваль «Купальські роси» пройшов весело і професійно, нам дуже сподобалося».

«Мені дуже сподобалися колективи, які брали участь у конкурсі, - розповідає гостя фестивалю, керівник вокальних ансамблів та хору однієї з музичних шкіл Житомира Оксана Іщенко. – Особливо хочу відзначити великий талант композиторки, поетеси та виконавиці з Києва Олесі Сінчук».

Олеся Сінчук представляла на фестивалі свої твори, сповнені глибокою народною мудрістю. Її пісня переходила у вірш, а потім повільно, навіть не помітно для слухачів, цей вірш проливався співом сопілки. І тоді купальська галявина наче перетворювалася на магічне обрядове місце, а сама дівчина здавалася посланцем з давніх часів.

Олеся Сінчук є Лауреатом багатьох міжнародних та всеукраїнських фестивалів і конкурсів. ЇЇ талант і майстерність були оцінені і журі фестивалю «Купальські роси», і вона стала дипломантом.

Колектив, виступ якого супроводжувався вигуками «Браво» та «На біс» приїхав на Всеукраїнський фольклорний фестиваль «Купальські роси» із Закарпаття. Це дівочий дует народного вокального ансамблю «Писанка» під керівництвом заслуженого артиста України Миколи Попенка. Всіх вразив чистий, наче купальська роса, дівочий вокал. Коли над озером линула їхня пісня, здавалося серце завмирало. Тільки птахи співали в унісон із талановитими представницями Закарпаття. Варто відзначити, що й пісні дівчата виконували місцевих авторів. Наприклад закарпатська народна пісня «Іванкова мати» була оброблена Миколою Попенком, керівником їхнього хору, а пісня «Ти прилинь» складена на його музику поетесою Оленою Пекар.

Ще один учасник Всеукраїнського фольклорного фестивалю «Купальські роси» залишив про себе незабутні враження. Троїсті музики «Мелодія гір» з Івано-Франківщини завдяки своєму професіоналізму перенесли в уяві всіх учасників до Карпат з їхніми дерев’яними колибами, високими смереками та розлогими полонинами. Колектив, керівниками якого є Василь Григорчак і Євгенія Ткачук, так виконав інструментальні композиції «Карпатські візерунки» та гірські народні мелодії, що багато хто зі слухачів не міг утриматися на місці – ноги, як в тій казці, самі пішли робити танок. І не дивно, що журі віддало троїстим музикам третє фестивальне місце.