У суботу, 23 листопада 2013 року, у Житомирі відбулись меморіальні заходи із вшанування пам'яті жертв Голодомору – геноциду українського народу 1932–1933 років. Їх організували опозиційні політсили та громадські організації міста. Пройшов день жалоби під національними прапорами з утвердженням думки, що українці пам’ятають невинно загиблих та не допустять більше трагічних подій тридцятих років.
Житомиряни розпочали ходу скорботи з вулиці Михайлівської, пройшли до бульвару Путятинського. Біля пам'ятника Сумуючому Янголу духовні Отці православної церкви відправили Поминальну панахиду. Потім всі разом вшанували Пам'ять жертв Голодомору – геноциду українського народу 1932–1933 років хвилиною мовчання та стали частиною світової спільноти, підтримавши акцію
«Запали свічку пам'яті».
Після молитви виступили представники духовенства, громадськості - всі бажаючі, хто міг і хотів поділитися інформацією про Геноцид 1932-33 року.
«Сьогодні ми згадуємо тих хто пережив Голодомор, і вшановуємо пам'ять всіх невинно закатованих. Вже залишилось дуже мало свідків страшного Голодомору 32-33 років. Вони підтверджують, що тогочасна влада була антиукраїнською. Пройшло 80 років і для українців нічого не змінилось. Ця влада так само антиукраїнська. Український народ завжди прагнув до незалежної держави. І сьогодні, напередодні підписання асоціації з Євросоюзом, настав час відповідальності за майбутнє наших дітей. Тому, запрошую всіх 24 листопада на 12 годину приїхати в Київ до пам’ятника Тарасу Шевченку і підтвердити своє бажання бути єдиними з європейською спільнотою», - з такими словами звернувся до житомирян
народний депутат України Геннадій Зубко.
Також біля пам'ятника Сумуючому Янголу депутат Житомирської облради Руслан Годований зачитав «Послання співвітчизникам-житомирянам, які вшановуватимуть пам’ять жертв Голодомору – геноциду українського народу 1932–1933 років».
«Ми закликаємо Вас, покоління майбутнього, ніколи не забувати про смертельні загрози тоталітаризму, який довів до можливості Голоду. Не дайте можливості повторитися йому в будь-якій найменшій формі.
Просимо Вас робити як і ми, разом зі своїми друзями, рідними, обов’язково з дітьми – щороку у листопаді вшановувати пам’ять жертв Голодомору – геноциду українського народу 1932–1933 років. Пройдіть ходою шани до пам’ятних знаків чи могил загиблих, помоліться за їх душі, запаліть Свічку пам’яті та вшануйте померлих хвилиною мовчання», - було сказано у Посланні.
Прес-служба народного депутата України
Геннадія Зубка (фракція ВО «Батьківщина»)Повний текст Послання пам’яті Послання співвітчизникам-житомирянам, які вшановуватимуть пам’ять жертв Голодомору – геноциду українського народу 1932–1933 років.
Шановні співвітчизники-житомиряни, через минувші десятиліття передаємо Вам низький уклін і вдячність, що зберегли пам'ять про своїх і наших предків, невинно закатованих і убієнних в роки страшного Голодомору 1932–1933 років.
То був не просто голод – то був спланований жорстоким тоталітарним режимом геноцид українського народу. Знайте правду і розкажіть її прийдешнім поколінням.
На початку ХХІ століття ми боремось за те, щоб Україна була вільною, демократичною, рівною серед європейських держав країною і не мала жодних проявів диктатури та тоталітаризму. Сподіваємось, що у 30-их роках ХХІ століття Ви житимете саме у такій державі.
У минулому залишились трагічні події геноциду. Поряд з Вами вже немає живих свідків, які можуть розповісти особисто про жахіття 1932–1933 років, про мільйони голодних смертей та жорстоких катувань. Але поряд з Вами ще є ті люди, хто пам’ятає, як противились спадкоємці тогочасного тоталітарного режиму тому, щоб була оприлюднена правда про Голодомор, щоб його визнали геноцидом. Свідчення збирались активістами-сміливцями, патріотами по крупиці. Вони ходили від родини до родини, шукати живих свідків і від руки записували з їх розповідей правду.
Потім ці свідчення стали основою для Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні, яку було видано до 75 роковин. Вона складається із загальнонаціонального тому та 18 регіональних томів, які підготовлені в регіонах, що постраждали від Голодомору 1932–1933 років в України. Ця книга береже для історії імена закатованих. Потомки мають право знати правду. Не лише історія України, а й історія всього людства буде викривленою, якщо з неї будуть намагатися викреслити, вичистити, списки мільйонів загиблих та закатованих у 1932–1933 роках.
Ми належимо до покоління, яке після десятиліть брехні і замовчування тоталітарним режимом правди, намагань стерти з пам’яті всі згадки про голод, відкривало для себе всю Трагедію Голодомору. Ми бачили живих свідків, чули їх розповіді і переконані, що Геноцид став можливим через панування тоталітаризму, тотальний примус і знецінення людського життя.
Тому ми закликаємо Вас, покоління майбутнього, ніколи не забувати про смертельні загрози тоталітаризму, який довів до можливості Голоду. Не дайте можливості повторитися йому в будь-якій найменшій формі.
Просимо Вас робити як і ми, разом зі своїми друзями, рідними, обов’язково з дітьми – щороку у листопаді вшановувати пам’ять жертв Голодомору – геноциду українського народу 1932–1933 років. Пройдіть ходою шани до пам’ятних знаків чи могил загиблих, помоліться за їх душі, запаліть Свічку пам’яті та вшануйте померлих хвилиною мовчання.
