Українські олігархи в дії…

11.04 09:17    

Олігархія тим й відрізняється від великого бізнесу, що паразитує на зрощенні з державним апаратом, а не внаслідок конкурентної боротьби просуває економічні інтереси держави. Національні інтереси й інтереси великого бізнесу завжди співпадають, а приватні інтереси олігархів завжди будуть вищими чи, навіть, діаметрально протилежними інтересам державним.

Яскравим проявом олігархії та її візитівкою в Україні стали: “тіньова” приватизація стратегічних об’єктів; непрозорі схеми державних закупівель на користь провладних бізнес-структур; політична корупція - купівля оптом та вроздріб президентів, депутатів, міністрів та чиновників; гра на боці іноземних держав; рейдерство та практичне знищення малого та середнього бізнесу в інтересах монополій. Отже всі великі гроші олігархів були зароблені, не у відкритій конкурентній боротьбі на ринку, а на державі та за допомогою державного апарату. Саме режим Януковича став апогеєм та тріумфом олігархії, яка підтримувала цей режим до останнього.

Але, не дивлячись на все вище перераховане, в пост революційній Україні з’являються реальні шанси повести справжню боротьбу проти олігархату, аж до справжнього знівелюванню його впливу на основні процеси в країні.

На моє переконання є всі шанси на те, аби на сьогодні втілити в життя одне з основних гасел Майдану «Геть олігархів, які паразитують на тілі держави». Краща частина українського народу вже не потерпить нової версії олігархічної влади, маніпулятивним шляхом замінивши одну групу олігархів на іншу, так як це було після першої революції в 2005 році.

Сьогодні, влада в Україні знаходиться під жорстоким контролем активної частини суспільства, під контролем Майдану та його основних вимог, тому повторити вчорашню ситуацію в державі вже просто неможливо.

Більше того, всі українські олігархи «дружно», як по команді, стали стали орієнтуватися на Майдан, на ті цінності, які висував і буде висувати Майдан в реалізації яких приймає все українське суспільство.

Стосовно висування кандидатів в президенти від олігархів, то очевидні і домінуючи позиції тут займає Петро Порошенко, який сам є олігархом( згідно журналу «Форбс» статки сягають 2 мільярдів доларів) і навколо якого консолідувалися такі одіозні фігури , як Дмитро Фірташ та Сергій Льовочкін. Після повалення режиму Януковича, та навіть знаходячись під домашнім арештом в Австрії група Фірташа не залишає планів на повернення до влади. Зараз Фірташ і Ко роблять ставку на Петра Порошенка, і поглинання фаворитом президентських виборів Петра Порошенка Віталія Кличка стало справжнім ударом для частини однойменної партії. Всередині партії, серед рядових партійців, наростає невдоволення «сірим кардиналом» УДАРу Віталієм Ковальчуком, який найбільш затято переконував боксера зняти свою кандидатуру з перегонів.

Відносно другої потужної групи, то її одноосібно очолює Рінат Ахметов, який по суті керує розбитими залишками Партії Регіонів. На разі, ПР веде складну політику, в якій не цурається підтримки маргінальної, та відверто проросійської частини населення Сходу України.

Висування відверто слабкого Михайла Добкіна - кандидатом в президенти України, є суто технічним кроком, який ніяким суттєвим чином не може втрутитися в перебіг подій тому що всі розуміють, кандидат від такого одіозного та кримінального утворення як ПР, в будь якому випадку приречений на нищівну поразку.
Активні провайдери ПР в східних областях Україні все ті ж: Олександр Ефремов, реанімований Борис Колєсніков, Геннадій Кернес, Михайло Чечетов, Микола Левченко та багато хто ще з добре відомих «фірурантів». Особлива роль відведена Олександру Вілкулу, який має «підтягнути» Дніпропетровську область та в будь якому випадку ввійти в майбутній уряд Україні, як мінімум на посаді профільного міністра, а то і віце-премєр Міністра. Ще один цікавий персонаж з цієї компанії Сергій Кий( уроджений Магаданської області, по спеціальності газоелектрозварювальник), який 5 років пропрацював помічником Ахметова в ФК «Шахтар», став його «правою рукою» і який, по суті, на сьогодні в ручному режимі і керує Партією Регіонів де-факто.

Отож, як ми бачимо, олігархи діють по всіх фронтах, у всіх напрямках і самостійно аж ніяк не збираються сходити з політичного олімпу, ну хіба що Майдан їм це допоможе, та ми підіпремо..


Володимир Піньковський