У засобах масової інформації з’явилася стаття «На Житомирщині соціалісти Чуднівщини – за П.Симоненка». Її автор – О.Рачкован, газета «Комуніст Полісся», розповідає про підписання угоди між комуністами та соціалістами щодо спільних дій на президентських виборах 2010. Чи справді є така угода? Чому ж тоді кервіництво ні Чуднівського райкому, ні Житомирського обкому СПУ про це не знають?
У статті говориться, що ця угода була розроблена секретарями партосередків СПУ Березюк В.Д. та Пилипчук С.Г сіл Красносілка і Ясногірка Чуднівського району разом з керівництвом партійної організації КПУ цих сіл. Угода була прийнята на звітно-виборних зборах первинної парторганізації СПУ с. Красносілка, на яких, як це не здається дивним, була присутня секретар обласного комітету Компартії Стрякіна З.О. та два секретарі Чуднівського райкому Компартії.
Поштовхом до підписання цієї угоди стало те, що «керівництво не доросло до розуміння необхідного єднання лівих сил». Та чому ж тоді керівництво Компартії за 11 років тричі відмовлялася від блокування з соціалістами? Чому ж мовчали на лист Мороза в червні 2008 року про створення блоку лівих сил? І цього разу керівництву КПУ не хотілося, щоб Соціалістична партія була в створеному блоці. Красномовним в цьому сенсі було навіть те, що підписання відповідних документів і прес-конференція передбачалися в день засідання Політради і з'їзду СПУ. А без рішення з'їзду партія не могла брати участі в цих процедурах... То хто ж таки «не доріс» до об’єднання? На словах одне, на ділі зовсім інше. Дійсно, за Бернардом Шоу: «Хто вміє — той робить. Хто не вміє – повчає».
Повернемося до статті. Хіба не зрозуміло, чиї інтереси стоять за цими «угодами»? Якщо ж житомирські комуністи так прагнуть об’єднання, то чому ж не звертаються власне до керівницва обласного комітету СПУ чи Чуднівського райкому СПУ?
Катюха Т.В., перший секретар Чуднівського райкому СПУ підкреслила: «Не має ні рішення партійної первинної організації СПУ сіл Красносілка та Ясногірка, ні рішення пленуму райкому партії про підписання будь-яких угод з комуністами. Ці питання не вирішувалися і не піднімалися. Головне нікого з членів партії не уповноважували ні на яке підписання угод».
Тактика комуністів зрозуміла. «Нинішнє загострення незадоволення з боку керівництва Компартії викликане підготовкою до майбутніх виборів. Це заплановане незадоволення, приводом для якого була неучасть соціалістів в підписанні документів про створення Лівого блоку. Кажу «заплановане», тому що у керівника ЦК КПУ, що йде на президентські вибори, немає жодного аргументу проти існуючої влади, оскільки він її підтримує зі всією очевидністю, – відзначає О.Мороз в авторській статті «Чужа гра». (
http://spu.in.ua/ua/news/20022).
Подібне соціалісти спостерігали в 1999 році і раніше. Це гра не Лівого блоку, не комуністів навіть – це просто чужа гра. То навіщо ж тоді бути фішкою в чужій грі, в «технічному» кандидатові?
Актив СПУ схиляється до потреби самостійної участі СПУ у виборчій кампанії. Але остаточну відповідь дасть з’їзд партії, який відбудеться 25 жовтня. Соціалістична партія нині переживає складні часи. Ми робимо висновки із своїх помилок. Але ми достеменно знаємо, що у поразці Соцпартії на минулих парламентських виборах є дуже і дуже велика «заслуга» товаришів комуністів, які відкрито агітували проти соціалістів, закликаючи людей не голосувати за нашу партію.
Втім, ми не тримаємо зла на верхівку комуністів.
Блок лівих та лівоцентристських партій потрібний саме на місцевих і парламентських виборах, про що соціалісти відверто говорять та пропонують,
залишаючи відкритим питання про блокування. «При цьому я ще раз підкреслю, – говорить О.Мороз, – що створення Лівого блоку – наполеглива потреба для суспільства. Тому всупереч нав'язаній нам дискусії ми шукатимемо будь-які можливості для консолідації партій, що борються за соціальну справедливість і права людини».
До речі, чому ж комуністи так завзято пропонують об’єднуватися перед президентськими виборами, адже ж саме вони виступають за скасування президента?
Соціалісти твердо переконані: рано чи пізно правда і справедливість восторжествують. Соціалісти займуть достойне місце в політичному житті країни. А натхненникам брудних провокацій народ також воздасть по заслугах.
Буде, обов’язково буде єдиний лівий фронт в Україні! Але не під орудою провокаторів і провладних маріонеток, що корчать із себе «круту» опозицію. Бо компартія була і, на жаль, залишається «опозицією його величності» – кишеньковою опозицією олігархічних кланів. Тому краще працюйте над розбудовою своєї партії. І не заважайте робити справу тим, хто її хоче робити! На останок хочеться згадати російське прислів’я: «Неча на зеркало пенять, коли рожа крива».
