ЗНИЩЕННЯ СІЛЬСЬКИХ ШКІЛ – ЗЛОЧИН ПРОТИ ОСВІТЯН ТА ДІТЕЙЯк інформує
Комінформ, саме за підтримки Комуністичної партії України і особисто першого секретаря ЦК КПУ Петра Симоненка, його вольовим рішенням була припинена оптимізація шкіл в Бердичівському районі. «Наразі матеріальних та законодавчих проблем, які стосуються захисту прав освітян та дітей, дуже багато. І одна з них — це знищення навчальних закладів у сільській місцевості. Саме це державне нехлюйство, невігластво, безвідповідальність сьогодні подається під соусом оптимізації. По суті займаються руйнацією збудованого. І якщо дивитись глобально, то це злочин не тільки проти освітян, а й проти дитинства. Передусім потрібно думати і відповідати», — зазначив з цього приводу перший комуніст Житомирщини Микола Тимошенко.
На превеликий жаль не завжди так буває, і найважливіші справи і посади в державі передовірили невігласам. Їхню „турботу” в повній мірі відчули на собі і мешканці с.Закутенці, на яких впало це лихо - оптимізація. І якби не принципова позиція комуністів, то невідомо б де, і в якому настрої зустріли День вчителя педагоги та учні цієї школи. Проте все добре, що добре закінчується. 2 жовтня школа урочисто зустрічала гостей, які поспішали привітати всіх з святом.
Перший секретар Бердичівського райкому партії Марія Ейсмонт, та другий секретар райкому К.Л.Демчук, перший секретар Бердичівського міськкому партії О.Л.Зайков, це люди, яких у цьому навчальному закладі знають не з екранів телевізорів, а по плідній співпраці. Недарма директор школи Р.В.Іськова у своїй короткій промові зазначила, що назвати їх гостями язик не повертається, бо вони у цих стінах свої, рідні - завжди поруч і всі, від першокласника до керівництва школи відчувають їхнє піклування.
Радо зустрічали освітяни і першого секретаря Житомирського обкому КПУ, голову Державного комітету лісового господарства України М. М. Тимошенка. Адже Микола Михайлович сам навчався у сільській школі, а потім багато років працював викладачем та директором навчальних закладів, є заслуженим вчителем України і добре розуміє усі проблеми і радощі освітянського життя. Він, як багато сільських учнів, назавжди запам’ятав свою першу вчительку. Через роки і відстані, він згадав її на святі, як саму дорогу людину. „Вчитель! Перед ім’ям твоїм дозволь смиренно приклонити коліна”
„Ці віршовані рядки – це не просто слова. Це поклик моєї вдячної душі. Тож перша вчителька – найщиріша берегиня нашого подальшого життя. І так, скажімо, як потяг прорізається крізь тумани, грозу та заметілі, так слова першої вчительки, її корисні поради, настанови проростають крізь буденність і щоденні турботи. Накази першої вчительки – це путівка в доросле життя. Принаймні для мене.
Ще на початку свого самостійного шляху я мовби викарбував собі в пам’яті все те, чому вона нас вчила. Шукати і знаходити людське в людині, нікому за заздрити, не кидати слів на вітер, тобто не розсипати обіцянок, якщо не можеш їх виконати. Тому і тепер намагаюсь завжди дотримуватись даного слова і сьогодні не приїхав до вас з порожніми руками. Ви довго чекали на те, щоб мати сучасну техніку і я виконав свою обіцянку”, – зазначив Тимошенко і вручив подарунок.
Так, він комуніст, і приналежність до цієї чесної партії не дає йому права навіть подумки вдатись до змагань з іншими комерційними проектами у роздачі передвиборних подарунків. Для нього це навіть принизливо. Та це нічого спільного не має з виконанням обіцянок перед сільськими учнями, які повинні мати все необхідне для навчання, як це мають міські діти. Як батько, він особливу увагу приділяє малюкам, і тому подарував довгоочікуваний комп’ютер.
„ За це все – велика подяка від учнів та вчителів нашої школи комуністу Тимошенку, який своїми добрими справами довів , що він гідний високого звання народного обранця. Дякуємо за вірність освітянам, за підтримку, яку ми відчуваємо від ваших партійних побратимів, і віримо – якщо є такі люди в державі – ми приречені бути щасливими”, -- сказала директор школи.
Та мабуть, самою кращою подякою для більшовика Тимошенка було вручення на святі партійних квитків з Леніним на обкладинці. Микола Михайлович зазначив, що вже давно не отримував такого задоволення, такого заряду бадьорості, як від цієї зустрічі, а також від концерту, який дали учні школи. Він, доросла людина, аж затамував подих, і разом з батьками гаряче аплодував виконавцям.
„Мені залишається побажати вам щедрих навчальних та творчих знахідок. І ніколи не цурайтесь вчителів, адже їхнє серце завжди відкрите для вас”, – сказав він насамкінець.
Швидко промайнув той день – і наостанок була зроблена дуже корисна справа. Чутка про те, що діти не зможуть харчуватись у шкільній їдальні, бо санепідемстанція закрила її через те, що туди не підключене опалення, дуже розхвилювала Тимошенко. І Микола Михайлович почав одразу діяти, щоб виправити ситуацію на краще. Порадившись з однопартійцями і колегами, він запевнив педагогічний колектив, що це питання у найближчий час буде вирішено позитивно.” Не буду спокійно спати і однодумцям своїм не дам спокою, доки не запрацює їдальня”, -- сказав він.
Можна сміливо сподіватись, що серед проблем, які допомагає вирішити Микола Михайлович, з’явилась ще одна вирішена.
Тимошенко поїхав -- а у серцях учасників заходу до Дня вчителя і досі відлуння свята! Бердичівляни кажуть, що комуністи витримали екзамен на вірність своєму головному гаслу: «Все краще – дітям» з честю, і ще не раз витримають, хай лише наші діти щасливими будуть!
