Володимир Піньковський: Житомирська міська рада в клінчі…

01.04 09:45    

Про ситуацію в Житомирській міській раді не говорить або не пише тільки лінивий, або дуже лінивий. На протязі останнього року це топ-новина для обговорення на зустрічі друзів, родичів та сусідів, вже не кажу про політичний бомонд та славнозвісні перемовини в бані, в «теплій» компанії, як то партійних однодумців або ситуативних соратників…На справді, ситуація дійсно вже давно зайшла в глухий кут і вихід з нього один, - ритуал жертвоприношення, який так давно любили та робили наші давні пращури.

З тих часів спливла багато води, в тому числі і талої, але основні інстинкти як ми бачимо залишились, депутатський корпус міської ради, такий різнокольоровий та різний по духу і суті, все більше та більше втягується в гру, з якої вже нема ні виходу ні раціонального рішення, і як наслідок, ні переможців, а ні переможених.

Не дивлячись на запізніле «відречення від престолу» Наталії Леонченко, депутатський корпус вже завівся не на жарт, замахується на свята-святих, - весь виконавчий комітет, таким чином намагаючись взяти ситуацію під контроль. Адже після відставки виконкому вся повнота влади мала б перейти до самих депутатів, які так мріють «розделять та властвовать»! І незважаючи на те, що ініціаторам «імпічменту» виконавчого комітету та заступників міського голови не вдалось здійснити свої плани, будьте певні, це тільки підбадьорить незадоволених та додасть їм сили та снаги. Адже не секрет, що попередні домовленості депутатів по відставці і першого, і другого і можливо і третього (тобто самого міського голови), попередньо давали в районі 35 депутатських голосів, але комусь забракло духу, хтось відверто злякався( труханув), а інший\ша тимчасово вирішили перечекати за принципом, - «моя хати з краю»!
Стосовно незадоволених, то як показує ситуація їх орієнтовно осіб 50 з числа чинних міських депутатів, просто дуже вже публіка різношерста зібралась, різнокольорова, різновекторна, з різними особистими планами та амбіціями, і це, поки що не дає зробити ні ефективного, ні ефектного колективного рішення.

Ситуація в міській раді виглядає патовою, інколи трагікомічною, поки що ніхто і ніщо не може зрушити її з місця, ні досвідчені гравці на кшталт Віри Шелудченко та Борис Буряченка, ні молоді та амбітні депутати першого призову, як то Олег Горай чи Сергій Оніщук. Але так довго продовжуватися не може, тому вже через місяць другий – другий, ми будемо бачити новий виконком, нових заступників та нового секретаря міськради.

Не впевнений, що це вирішить життєво важливі проблеми міста, адже тотальна недовіра до влади, в тому числі міської, може зіграти злий жарт з нинішніми міськими депутатами. Жителі міста вже не вірять ні партійним ні мажоритарним обранцям, а це в свою чергу ставить знак питання на майбутньому більшості сьогоднішніх обранців.

Передбачаю, якби вибори в Житомирі відбулись в найближчий час, то 70% сьогоднішніх депутатів втратили б мандат, думаю що час тільки зміцнить подібні настрої городян, яким вже набридло спостерігати цю комедію щоденно та від сесії до сесії.

Якщо заплановані весняно-осінні політичні та економічні процеси в Україні наберуть оберти, то все вирішиться майже само по собі, і владі прийде «капут», і депутати можуть втратити майданчик для любительського змагання за приз: хто найвродливіший, найзаможніший, найрозумніший, найхитріший…

Автор статті: Володимир Піньковський