Віктор Бойко: Радіоактивного забруднення води внаслідок паводку не буде

22.04 17:49    

Цього року після суворої зими проблема весняного паводку та ймовірної повені постала особливо гостро. Ситуація ускладнюється великою кількістю некомпетентних заяв та порад, які лунають у засобах масової інформації. Сьогодні кожен другий вважає за потрібне висловити свою точку зору з приводу можливого затоплення територій.

І тому виходить, що пересічний українець впевнений, що підтопить мало не пів Києва. Щоб дізнатися реальний стан справ, ми звернулися за професійним коментарем до Міністра охорони навколишнього середовища України Віктора Бойка.


- Весняний паводок не за горами. Які заходи були вжиті для попередження надзвичайних ситуацій?
- У випадку, коли прогнозуються паводки, більші за середньо-багаторічні значення, (так, як це відбулося цьогоріч) Київське водосховище ще у передповеневий період (лютий-березень) спускає воду до позначки 101,5 м. При цьому, інтенсивність добового спуску води у водосховищі, на якому ще стоїть крига, не повинна перевищувати 10 см на добу.
В умовах минулої зими, для того, щоб запобігти підтопленню, з 1 лютого по 16 березня, за 45 днів рівень води у Київському водосховищі було спущено на 75 сантиметрів, при цьому інтенсивність не перевищувала 1-3 см на добу. Ці заходи дозволили уникнути підтоплення столичних масивів Оболоні, Поділу, Осокорків, острова Труханова та Жукового, Гідропарку, передмість Києва - Корчувате, Чапаївка, Гнідин, Вишеньки, Конча-Заспа, Плюти та інших.

- Тобто, спуск води здійснюється кожного року?
Звичайно. Саме такі щорічні спуски води у дніпровських водосховищах це і є дієвий спосіб захистити населення та території від повеневих вод. Таким чином, регулюються максимальні рівні по кожному водосховищу, каскаду, мінімізуються збитки від проходження високих вод, затоплень та підтоплень прилеглих територій у м.Києві, Київській, Черкаській, Кіровоградській, Полтавській, Дніпропетровській, Запорізькій та Херсонській областях, а також враховується необхідність безперебійного забезпечення водою потреб населення та галузей економіки.

- Чи існує загроза підтоплення територій у цьому році?
- За оперативними розрахунками, що базуються на уточненому прогнозі Укргідрометцентру, робочою групою Міжвідомчої комісії визначений перелік населених пунктів, що можуть потрапити в зону підтоплення під час проходження піку повені 2010 року. У Київській області це - с. Чапаївка Голосіївського району м. Києва, с. Гнідин, с. Вишеньки Бориспільського району, с. Рожни Броварського району, с. Хотянівка Вишгородського району. Чернігівська область: смт. Любеч, с. Новосілки, с. Неданчичі, смт. Радуль Ріпкинського району, с. Мньов, с. Дніпровське Чернігівського району, м. Новгород-Сіверський. Крім того, із 42 населеними пунктами Чернігівської області можливе порушення транспортного зв'язку. Черкаська область: с. Прохорівка, с. Келеберда, с. Сушки Канівського району, с.Бубнівська Слобідка, с. Дмитрівка Золотоніського району. Одеська область: м. Вилкове, с. Ліски (Салмонові хутори) Кілійського району.

- Кажуть, що через паводок може підтопити Чорнобильську зону відчуження і радіоактивна вода потрапить до Дніпра.
- Це неправда. Представники Державного комітету водного господарства разом з нашими колегами з МНС обстежили водоохоронні гідротехнічні споруди у зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Фахівцями встановлено, що вони знаходяться в задовільному технічному стані і готові до пропуску повені. Незважаючи на те, що рівні води на р. Прип’ять очікуються дещо вищими середньо-багаторічних, погіршення якості дніпровської води за радіологічними показниками не очікується.

Підсумовуючи все вищесказане, можемо стверджувати, що причин для занепокоєння, а тим більше паніки, - немає. По сьогодні у багатьох селах, що доволі наближені до прибережної річкової смуги, майже у кожнім дворі є човен. Люди знають, не кожного року, але трапляється, що велика вода перетворює вулиці у заводнені канали. І тоді відбувається як у довженківській «Зачаровані Десні», коли усі парафіяни загребельської церкви з неосвяченими пасками сиділи на стріхах своїх будинків, у яких плавали соми. А отець Кирило, з дяком і старостою, плавав між хатами човном і освячував великодні паски і писанки чистою деснянською водою…