Як стало відомо Інтернет-виданню
Рупор Житомира, завершилася ініційована Генеральною прокуратурою України екстрадиція з Держави Ізраїль громадянина Ізраїлю П.
За інформацією Прес-служби Генеральної прокуратури України, 6 липня 2010 року завершилася ініційована Генеральною прокуратурою України у 2002 році екстрадиція з Держави Ізраїль громадянина Ізраїлю П., якого доставлено під конвоєм авіарейсом «Тель-Авів – Київ». Затриманий в Ізраїлі громадянин П. розшукувався у зв’язку із обвинуваченням у вчиненні умисного вбивства працівника міліції, що мало місце у 1997 році у місті Дніпропетровську.
Процес екстрадиції П. був ускладнений тим, що відповідно до ст. 6 Європейської Конвенції про видачу правопорушників 1957 року, учасницями якої є Україна та Держава Ізраїль, Договірна Сторона має право відмовити у видачі своїх громадян. Не зробивши при ратифікації Конвенції застережень до цієї статті, Ізраїль тим не менш застеріг до ст.2 цього договору, що не даватиме згоди на екстрадицію особи, проти якої було висунуто обвинувачення, доки у суді Ізраїлю не буде доведено, що існують достатні підстави для притягнення цієї особи до відповідальності у разі вчинення нею такого правопорушення в Ізраїлі.
Лише в 2007 році після вказаних процедур компетентним органом Ізраїлю було прийнято початкове рішення про допустимість екстрадиції П. в Україну, однак фактична передача обвинуваченого українським правоохоронцям через численні та тривалі апеляції до вищестоящих судів унеможливлювалася.
Остаточне рішення прийняв у 2010 році Суд Вищої Справедливості Ізраїлю, яким визнано, що видача не суперечитиме національному законодавству та не порушуватиме прав власного громадянина. Важливо й те, що таке рішення за ізраїльською системою права має прецедентний характер.
Позитивне вирішення українського запиту про видачу стало можливим завдяки активній позиції Генеральної прокуратури України у цьому питанні, в тому числі під час українсько-ізраїльських консультацій у місті Єрусалим в листопаді 2009 року з питань надання взаємної правової допомоги та екстрадиції, та наданню ізраїльській Стороні гарантій дотримання прав П., зокрема, щодо здійснення релігійних обрядів в умовах пенітенціарної установи. В ході перемовин в столиці Ізраїлю сторони обмінялись додатковою інформацією і виробили спільну стратегію з урахуванням законодавств обох держав, яка дозволила ізраїльській прокуратурі відстояти український запит про видачу у вищих судових інстанціях Ізраїлю.
Успішна видача громадянина П. в Україну є першою екстрадицією з Ізраїлю в історії українсько-ізраїльських відносин і за свідченнями ізраїльських колег сприятиме вирішенню інших запитів Генеральної прокуратури України про видачу правопорушників, які ухиляються від слідства на території Держави Ізраїль.
