Як повідомили Інтернет-порталу
Рупор Житомира в Прес-службі Партії регіонів, коментуючи сьогоднішню заяву голови СБУ Валентина Наливайченка, народний депутат, заступник Голови Партії регіонів Ганна Герман, зокрема, сказала:
- Шановний пане Наливайченко, я маю право говорити про геноцид і Голодомор, бо я голосувала за визнання Голодомору геноцидом. Щиро кажучи, я не думала тоді про патріотизм. Я просто не могла вчинити інакше. Як не могла припустити, що Голодомор може використовуватись як політтехнологія.
Ви от кажете, що у цій справі не потрібно політиків. І водночас втягуєте мільйони наших громадян саме у політичне протистояння. Адже Ви не станете заперечувати, що з прийняттям відповідного закону не зникла різниця в оцінках причин цієї трагедії з боку тих, хто визнає факт геноциду, і тих, хто категорично не погоджується з тим, що Голодомор був спрямований лише проти етнічних українців? І що порушення Вашим відомством кримінальної справи не відновить почуття несприйняття одне одного між представниками цих двох частин нашого суспільства?
Ви не можете заперечувати й того факту, що тема Голодомору у контексті зусиль відомства, яке Ви очолюєте, аж ніяк не сприяє нормалізації українсько-російських відносин. Навіщо це сьогодні Україні? Можливо, це сприятиме просуванню продукції наших товаровиробників на російський ринок? Чи відновленню кооперації в літакобудуванні? Чи в питанні закачування газу на осінньо-зимовий сезон у наші підземні сховища? Сумнівно. Зате гарантовано, що замість союзника і партнера у багатьох питаннях, дотичних як до економіки, так і до міжнародної політики, ми і надалі залишатимемося для Росії «сопредельним государством».
Усі чудово розуміють, що фізично притягнути до відповідальності винних в організації Голодомору неможливо. Згадаймо, чи було порушено бодай одну кримінальну справу проти учасників каральних акцій в Західній Україні, де у період 1939-1941 років НКВC пролило багато невинної крові?
Відтак порушення кримінальної справи по факту Голодомору – це крок символічний. Але чи час на такі дії в умовах наявності глибокого розколу всередині українського суспільства, соціально-економічної кризи, політичної нестабільності? От і виходить, що комусь це потрібно. І кому ж? Кому ж, як не тим, хто прагне використати дражливу для громадської думки тему для зміцнення своєї підтримки напередодні президентських виборів у тих регіонах, де антиросійська риторика може впасти на вдячний ґрунт?
Смію також нагадати Вам, що в Донбасі проживають представники більш ніж ста п’ятдесяти шести національностей. Донбас в усі часи був багатонаціональним. Саме тому говорити про Голодомор на Донбасі як про геноцид української нації ніяк не можна.
Партія регіонів ніколи не заперечувала факт Голодомору, але стверджувала, що не можна назвати його геноцидом української нації, бо вмирали з голоду і українці, і росіяни, і греки...
Хотілося б, щоб Служба безпеки нашої держави більше займалася тими небезпеками, від яких Україна справді страждає сьогодні, - це корупція, це злодійство влади, це ганьбище, яке роблять з України п’яні міністри, яких покриває влада.
Мертві, шановний пане голово, не потребують безпеки. Безпеки потребують живі.
