На шляху до промислового безвізу: Україна адаптує ринковий нагляд за продукцією до європейських вимог

17.01 17:56    

Кабінет Міністрів на засіданні 17 січня 2025 року схвалив проект змін до законодавства у сфері ринкового нагляду. Основна мета цих змін — впровадити європейські стандарти безпеки та захисту прав споживачів в Україні. Рішення забезпечить чесну конкуренцію на ринку, узгоджуючи українське законодавство з нормами Європейського Союзу. Прийняття цього законопроекту також є важливим кроком до впровадження «промислового безвізу» з ЄС, що відкриє нові можливості для українських виробників на ринках Європи.

Як пояснила заступник Міністра економіки Тетяна Бережна, після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та в межах підготовки до укладання угоди про «промисловий безвіз» (АСАА) Україна адаптувала значну частину свого законодавства до європейських вимог. Однак через глобалізацію ринку, ускладнення ланцюгів постачання та стрімке зростання онлайн-продажів ЄС продовжує вдосконалювати своє нормативне поле для безпеки споживачів. Тепер цей процес підтримує і Україна, гармонізуючи своє законодавство з оновленими стандартами Євросоюзу.

«Ми наближаємо Україну до європейських стандартів нагляду за якістю нехарчової продукції. Запропоновані зміни посилюють контроль за безпечністю товарів, що продаються в Україні, включно з онлайн-торгівлею та імпортом. Новий підхід до ринкового нагляду і тісніша співпраця з ЄС обмежать недобросовісну конкуренцію та підтримають відповідальний бізнес, який дбає про якість. Найголовніше — українці будуть захищені від небезпечних товарів. У майбутньому ці зміни допоможуть відкрити ринки ЄС для українських товарів завдяки взаємному визнанню стандартів — це важливий крок на шляху євроінтеграції України», — зазначила Тетяна Бережна.

Законопроектом пропонуються такі зміни:

1. Розширення державного ринкового нагляду на онлайн-торгівлю. Продукція, що продається через інтернет та інші форми дистанційної торгівлі, також буде під державним ринковим наглядом. Це створить рівні умови для онлайн- та офлайн-магазинів, підвищуючи конкурентність та безпеку товарів для споживачів.

2. Посилення захисту прав споживачів. Завдяки європейським нормам держава зможе ефективніше забезпечувати відповідність нехарчової продукції, надану на ринку, встановленим вимогам. Законопроект встановлює вимоги до надавачів послуг фулфілменту (складування, пакування, відправлення товару споживачу, в цьому випадку — маркетплейсами) та інформаційного суспільства, що забезпечить можливість реагувати на запити та вживати заходів для захисту споживачів.

3. Вимога уповноважених представників. Для певних категорій продукції, таких як електрообладнання, засоби індивідуального захисту та іграшки, виробник чи імпортер повинні мати уповноваженого представника в Україні. Це дозволить швидше реагувати на ризики, пов’язані з потенційно небезпечними товарами.

4. Зміна підходу до контролю під час імпорту. Законопроект передбачає чіткі алгоритми взаємодії між митницею та органами ринкового нагляду. Це прискорить процес перевірки та зменшить потенційні ризики. Обмін інформацією між інформаційними системами ринкового нагляду та митниці відбуватиметься за механізмом Єдиного вікна. Продукція не затримуватиметься на митному посту у разі необхідності проведення лабораторних досліджень для підтвердження її безпечності. Це дозволить скоротити час та зменшити витрати імпортера.

5. Спільна робота для ефективного ринкового нагляду. Розширені можливості для співпраці між органами ринкового нагляду, бізнес-об’єднаннями, споживачами та митницею дозволять швидше і ефективніше реагувати на виклики та підтримувати надійний ринок для українців. Наприклад, бізнес-асоціації можуть укладати меморандуми з органами держнагляду, виступати ініціатором перевірок та брати участь в них. Також проводити спільні з органами влади навчання, семінари для бізнесу тощо.

6. Національна стратегія ринкового нагляду. Для підвищення безпеки продукції на ринку, державна політика у сфері ринкового нагляду буде формуватися на основі Національної стратегії. Її переглядатимуть кожні чотири роки. Це забезпечить чітке розуміння майбутніх вимог для бізнесу.