Уряд затвердив Порядок і критерії визначення зон ризикованого землеробства

05.03 16:08    

Кабінет Міністрів України вперше визначив механізм, за яким сільськогосподарські землі відноситимуть до зон ризикованого землеробства через несприятливі погодні умови або вплив бойових дій. Відповідну постанову «Про затвердження Порядку та критеріїв визначення зон ризикованого землеробства» було ухвалено 4 березня 2026 року.

Рішення спрямоване на посилення продовольчої безпеки держави в умовах повномасштабної війни та зростання кліматичних викликів.

Документ дозволить адресно підтримати агровиробників, що працюють у складних умовах, та стабілізувати виробництво сільськогосподарських культур. Після затвердження переліку земель аграрії зможуть отримати державну підтримку. Це дасть змогу покрити середній рівень орендної плати та мінімальне податкове зобов’язання і зберегти виробництво на ризикованих територіях.

Читайте також: Упродовж минулого тижня підрозділи ДСНС Житомирщини 53 рази залучалися до ліквідації надзвичайних подій - https://ruporzt.com.ua/oblasni_novini/237767-uprodovzh-minulogo-tizhnya-pdrozdli-dsns-zhitomirschini-53-razi-zaluchalisya-do-lkvdacyi-nadzvichaynih-pody.html

«Ми вперше впроваджуємо чіткий і прозорий механізм визначення зон ризикованого землеробства, що дозволить адресно спрямовувати державну підтримку, мінімізувати втрати від кліматичних і воєнних ризиків та гарантувати продовольчу безпеку України. Це важливий крок для підтримки агровиробників, які працюють у надзвичайно складних умовах», - наголосив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

Постанова передбачає два ключові критерії віднесення земель до зон ризикованого землеробства:

Негативний вплив кліматичних умов. Ключовим показником є рівень продуктивної вологи у шарі ґрунту 0–100 см: менше 80 мм у період з 15 березня по 30 квітня для озимих культур та менше 80 мм з 15 травня по 15 червня для ярих культур. Відбір проб здійснюють акредитовані або атестовані лабораторії на підставі договору з виробником. У висновках зазначаються кадастрові номери ділянок, їх площа, координати точок відбору, типи ґрунтів і фактичний обсяг вологи.
Наслідки бойових дій. Йдеться про земельні ділянки, розташовані в межах 20 км або на відстані від 20 до 50 км від державного кордону з державою-агресором чи лінії зіткнення, а також території, забруднені або ймовірно забруднені вибухонебезпечними предметами.
Що має зробити аграрій, щоб його землю віднесли до зони ризикованого землеробства:

Бути зареєстрованим у Державний аграрний реєстр (ДАР).
До 1 липня подати через свій електронний кабінет заявку щодо земельних ділянок.
Додати необхідні документи (зокрема висновки лабораторії — якщо йдеться про нестачу вологи).
Після подання заявки аграрій може відстежувати її статус у своєму кабінеті.

Далі обласні державні (військові) адміністрації створюють спеціальні комісії, які протягом 10 робочих днів перевіряють документи та ухвалюють рішення. До 30 липня узгоджені переліки подаються до Мінекономіки, а остаточне затвердження здійснюється наказом Мінекономіки до 31 серпня з подальшим внесенням інформації до ДАР.

Щодо військового критерію, то визначення таких земель здійснюється через електронний обмін даними між ДСНС, Держгеокадастром та Мінекономіки. Інформація автоматично звіряється між публічними реєстрами, держателями яких є ці органи: Реєстром територій, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, Держгеокадастром та ДАР. Це дозволяє оперативно та без додаткових довідок підтверджувати належність земельних ділянок до відповідних зон.

Реалізація постанови створює умови для прогнозованого планування господарської діяльності, збереження виробничого потенціалу регіонів та зміцнення експортних можливостей навіть в умовах воєнного часу.