Держспецзв’язку: Україна трансформує систему кібербезпеки за європейськими стандартами

21.04 20:54    

Україна розпочала фундаментальну трансформацію національної системи кібербезпеки, відмовляючись від застарілих «паперових» вимог на користь управління ризиками. Завдяки імплементації оновленого законодавства держава формує гнучку та стійку екосистему, здатну гарантувати безперебійне надання критичних послуг та сервісів населенню навіть в умовах постійної технологічної війни.

Про те, як саме Україна будує систему кібербезпеки нового зразка, розповів директор Департаменту кіберзахисту Держспецзв’язку Дмитро Пахольченко під час пресконференції, що пройшла в УНІА «Укрінформ».

На заході підбили підсумки першого року дії Закону України № 4336-ІХ, що базується на європейській директиві NIS2. За словами Дмитра Пахольченка, закон запровадив обов’язкову посаду керівника з кіберзахисту (CISO) та змінив філософію аудиту.

Статистика національної команди реагування CERT-UA підтверджує правильність курсу: хоча загальна кількість зареєстрованих кіберінцидентів зросла з 2,2 тисячі у 2022 році до майже 6 тисяч у 2025-му, кількість значних кіберінцидентів «помаранчевого», «червоного» та «чорного» рівнів зменшилася на 75%.

У 2026 році Держспецзв’язку планує завершити розроблення нормативних актів, необхідних для реалізації Закону № 4336-ІХ, та перейти до аналізу практики їх застосування.

«Гнучкість – це запорука стійкості. Якщо побачимо, що певні норми не працюють або не дають очікуваного ефекту, будемо їх коригувати. Ми відкриті до діалогу. Будуємо систему, яка має бути ефективною щонайменше 5 років, забезпечуючи операційну сталість держави навіть під постійним тиском ворога», – наголосив Дмитро Пахольченко.

Щоб утримати цю позитивну динаміку, Держспецзв’язку виступає як методологічний центр, що допомагає установам будувати надійний внутрішній кіберзахист. Також держава легалізує діяльність «білих хакерів», впроваджуючи світову практику узгодженого розкриття вразливостей та програм Bug Bounty, та приділяє величезну увагу формуванню кадрового потенціалу, зокрема через створення екосистеми з вишами та залучення ветеранів.

«Кінцевою метою закону є захист населення. Громадяни в будь-якій точці України мають безперебійно отримувати послуги та сервіси, які надають державні органи та критична інфраструктура», – підкреслив керівник Департаменту.

Ще одним надважливим напрямом є розбудова мережі регіональних хабів. Це пов’язано з тим, що російські хакери все частіше зміщують фокус атак з центральних органів влади на регіональний рівень, атакуючи місцеве самоврядування та локальні об’єкти.

Регіональні центри кіберзахисту вже успішно працюють у західних регіонах України. Головне завдання на 2026 рік – створення регіональних команд реагування, які працюватимуть за принципом «єдиного вікна». Це дозволить умовній районній лікарні або енергооб’єкту у разі атаки миттєво отримати фахову допомогу на місці, не витрачаючи критичний час на координацію з Києвом.

Усі ці кроки підтверджують, що Україна перебуває у мейнстрімі світової кібербезпеки. Світ переходить від концепції статичного захисту до операційної стійкості, визнаючи кіберзагрози глобальним ризиком № 1.