Латвія передала Україні історичні документи українського походження

17.06 09:31    

Увівторок, 16 червня 2026 року, в приміщенні Державного історичного архіву Латвії відбулась урочиста церемонія передачі Національним архівом Латвії історичних документів українського походження.

Документи передала Державній архівній службі України директор Національного архіву Латвії Мара Спруджа. Комплект документів отримав Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов.

У церемонії взяли участь Міністр закордонних справ Латвійської Республіки Байба Браже, представники Міністерства культури Латвії та Тимчасова повірена у справах України в Латвії Катерина Пасинчук.

Під час дослідження фондів Державного історичного архіву Латвії у 2025 році було виявлено комплекс документів, походження яких можна простежити на території України у 1860-1940 роках. Комплект документів включає звіти, довідки, рапорти, парафіяльні реєстри, креслення проєкту молитовного дому та інші матеріали про євангелічно-лютеранські громади, школи та німецькі поселенські громади у західних та південних регіонах України - Івано-Франківській, Львівській, Одеській та Волинській областях. Оцінивши походження та власність документів, Національний архів Латвії дійшов висновку, що вони не повинні бути включені до національної документальної спадщини Латвії та мають бути передані Державній архівній службі України відповідно до міжнародних принципів у сфері збереження культурної спадщини та угод про архівне співробітництво між двома країнами.

Фахівці архіву вважають, що документи надійшли до Латвії після Другої світової війни разом із латвійськими архівними матеріалами, повернутими з евакуації. В результаті передачі культурних цінностей, здійсненої нацистською Німеччиною, як латвійські, так і українські документальні комплекси були вивезені на захід під час війни та опинилися на території сучасних Чехії та Польщі. Під час повоєнних процесів реевакуації деякі документи опинилися за межами країн свого походження, і сьогоднішня передача є одним із рідкісних випадків, що дозволяє нам краще зрозуміти історію передачі документів воєнного часу та пом’якшити наслідки війни у сфері культурної спадщини.