Нові механізми підтримки громад для проєктів зі збереження пам’яті: відбувся Національний діалог

17.06 17:18    

16 червня на Київщині відбувся Національний діалог «Маршрути пам’яті в Україні: формування через комунікацію», під час якого було оголошено про запуск механізмів підтримки громад задля створення та розвитку місць пам’яті Війни за Незалежність України.

Захід розпочався на Романівському мосту в Ірпені – одному із символів оборони Києва. Навесні 2022 року цією дорогою відбувалася евакуація близько сорока тисяч мирних жителів. Саме тут відкрито нову сторінку меморалізації російсько-української війни та формування національної політики пам’яті.

«Сьогодні відновлення України — це також про збереження пам’яті. Кожна громада має свою історію спротиву, втрат, мужності та взаємодопомоги. Наше завдання як держави – створити умови, щоб ці історії були збережені та стали частиною спільної національної пам’яті. Саме тому ми запускаємо нові механізми підтримки громад для створення місць пам’яті, розвитку меморіальних маршрутів та сучасних форматів осмислення подій війни. Це важлива складова відновлення територій, посилення стійкості громад і формування нашої національної ідентичності», — наголосив Віце-прем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.

Національний діалог розпочали перший заступник Міністра розвитку громад та територій України Альона Шкрум, голова Українського інституту національної памʼяті Олександр Алфьоров, голова Київської обласної державної адміністрації Микола Калашник, соліст гурту «Антитіла», речник Молодіжної ради при Президентові України та засновник Благодійного фонду «Антитіла» Тарас Тополя, виконувач обов’язків Ірпінського міського голови Анжела Макеєва, голова Державного агентства розвитку туризму Наталя Табака. Участь у заході взяли місцевої та регіональної влади, міжнародних дипломатичних місій та партнерів.

«Сьогодні Україна формує нову культуру пам’яті. Маршрути пам’яті – як спроба не лише зафіксувати пам’ять про війну, а й структурувати її, осмислити та передати наступним поколінням і світові. Для нас меморіалізація – це не лише про пам’ятники чи меморіальні маршрути. Це інструмент збереження історичної правди, формування національної ідентичності та невід’ємна складова відновлення громад.

Держава підтримує підготовку і створення таких проєктів по всій країні. Зокрема, і через цифрові інструменти. Тому я хочу звернутися до громад: вже зараз формуйте власні маршрути пам’яті, готуйте проєкти, подавайте їх через систему DREAM.

Пам’ять про цю війну має зберігатися не лише на національному рівні. Вона має жити у громадах, які пережили окупацію, руйнування, втрати, але попри все вистояли і продовжують жити», — зазначила Альона Шкрум.

Держава вперше виділяє окреме фінансування на такі проєкти. На створення місць пам'яті Війни за Незалежність України передбачено 16,5 мільйона гривень.

Проєкт «Маршрути місцями пам’яті» є важливою складовою державної політики відновлення, адже поєднує питання культури, пам’яті, розвитку територій та економічного відновлення громад.

Також в рамках події у меморіальному просторі «Карван Гала» відбулася презентація цифрової платформи «Місця пам’яті». Платформу створено Міністерством розвитку громад та територій України спільно з Державним агентством розвитку туризму України. Вона покликана об’єднати інформацію про місця, пов’язані з подіями війни, забезпечити документування свідчень очевидців та стати ресурсом для громад у збереженні локальної історії.

Крім того, було представлено аудіогід за маршрутом памʼяті Київ — Бородянка, англомовну версію якого озвучив фронтмен гурту «Антитіла» Тарас Тополя, а україномовну — народна артистка України Римма Зюбіна. Аудіогід доступний на міжнародній платформі Echoes, яку використовують музеї, міста, культурні інституції, національні парки та об'єкти світової спадщини для створення сучасних форматів інтерпретації культурної та історичної спадщини.

Окремим блоком Національного діалогу стала панельна дискусія «Маршрути пам’яті: український досвід для світу». Учасники обговорили формування сучасної культури пам’яті в Україні, міжнародний досвід меморіалізації, роль громад у збереженні історичної спадщини та значення місць пам’яті для відновлення країни. Олександр Алфьоров наголосив, що підтримка держави цього напряму надзвичайно важлива, тому що приватні чи громадські ініціативи не формують системного стратегічного підходу, який є надзвичайно важливим. На конкретних прикладах продемонстрували, як важливо створювати меморіальні простори.

Війна за Незалежність України триває. Але відновлення відбувається вже зараз. Саме тому місця пам’яті розглядаються не лише як простори меморіалізації, а й як важлива складова відновлення громад, розвитку територій та зміцнення національної стійкості. Гідне вшанування минулого є фундаментом для побудови кращого майбутнього. Через такі

проєкти держава створює умови, щоб історії українських громад були збережені, почуті та передані наступним поколінням і світові.