Результати URC-2026: інвестиції, публічно-приватне партнерство та людський вимір

02.07 15:41    

Міжнародна конференція з питань відновлення України (URC-2026) завершилася підписанням низки важливих угод для Міністерства розвитку громад і територій України.

Саміт чітко окреслив зміну підходів: від моделі оперативного реагування на руйнування до логіки довгострокового планування відбудови. Цей процес базується на трьох ключових фокусах: людському вимірі, цифровізації та публічно-приватному партнерстві.

Загалом за результатами конференції залучено понад 1,5 млрд євро інвестицій та фінансування.

У житловому секторі підписано угод на 351 млн євро на житлові програми (компенсації, пільгові іпотечні кредити, соцжитло)

Банк розвитку ради Європи (БРРЄ) виділяє понад 251 млн євро на розвиток житлових програм та підтримку українців, які втратили житло через російську агресію. 100 млн євро на компенсації за програмою єВідновлення (50 млн євро надає БРРЄ, 50 млн євро — Уряд Італії) та 11 млн євро на розвиток механізму єВідновлення. Спільна заява про 80 млн євро на розширення програми «Житло для ВПО з ТОТ» і фінансування близько 2000 житлових ваучерів, а також — 60 млн євро для започаткування програми «Житло для ветеранів» та надання понад 1 500 пільгових іпотечних кредитів.
У межах нового пакету підтримки Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) запускає пілотну програму соціального та доступного житла для ВПО, молоді та неповних сімей обсягом 100 млн євро (поєднання гранту ЄС та кредиту банку).
Європейський інвестиційний банк також анонсував підписання угоди «Програма відновлення енергоефективності багатоквартирних будинків» загальною вартістю у 120 млн євро, яку реалізовуватиме Фонд енергоефективності України.
У секторі транспорту на URC залучено 149 млн євро на ремонт та відновлення доріг.

Європейський інвестиційний банк виділив 96 млн євро на ремонт доріг, мостів та розбудову прикордонної інфраструктури для зміцнення зв’язків з ЄС, а також - грант в розмірі 50,05 млн євро на реалізацію проєктів «Транспортний зв’язок в Україні - Фаза ІІ та Фаза ІІІ» для будівництва транспортних розв’язок та капітального ремонту пішохідних переходів задля підвищення безпеки дорожнього руху й оптимізації транспортних потоків.
Також Європейський інвестиційний банк анонсував підписання угоди щодо розвитку прикордонної інфраструктури у межах проєкту «Пункти пропуску (Транш А)» у розмірі 60 млн євро, підписав Acknowledgement щодо виділення гранту 3 млн євро у межах проєкту «Solidarity Lanes», а МБРР — щодо захисту залізничної інфраструктури у межах проєкту RELINK вартістю 8,5 млн євро.
Меморандум про взаєморозуміння щодо Ініціативи з безпеки та сполучності між Україною, Європейською комісією та Європейським інвестиційний банком, що відкриває шлях до 120 млн євро фінансування на інфраструктуру, транспорт, енергетику й цифрову інфраструктуру.
Запущено Ukraine Transport Support Fund – міжнародний механізм для прискореної модернізації транспортної інфраструктури та інтеграції України до мережі ЄС. Перші внески на суму понад 3,1 млн євро вже підтвердили Литва, Швеція, Норвегія та Естонія.

Муніципальна інфраструктура і послуги:

У секторі водопостачання і водовідведення Європейський інвестиційний грант виділив грант розміром 25 млн євро, а також — оголосив про намір підписання угоди про розширення проєкту на Транш В розміром у 100 млн євро.
Раніше у рамках підготовки до URC 2026 було підписано Грантову угоду між Україною та Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA) щодо реалізації Програми екстреного відновлення (Фаза 5) розміром у 39 млн доларів.
Також залучено 524 млн євро на проєкти муніципальної інфраструктури в рамках механізму Ukraine Investment Framework (UIF). Agence Française de Développement (AFD) виділив 276 млн євро на проєкт «Муніципальна інфраструктура для сталих територій (MISTO)», NEFCO - 109 млн євро на Програму зеленої відбудови України, а Bank Gospodarstva Krajowego (BGK) - 139 млн євро на муніципальні проєкти.
На URC понад 150 громад презентували 528 пріоритетних для регіонів проєктів, що потребують фінансування. У межах конференції громади та ОВА підписали понад 30 угод та меморандумів про партнерство з міжнародними урядами та партнерами, і залучили близько 300 млн євро інвестицій та грантів.

Також укладені Спільна декларація між Міністерством закордонних справ Литовської Республіки та Міністерством розвитку громад та територій України щодо зміцнення співробітництва між литовськими та українськими громадами і Меморандум про співпрацю між Адміністрацією морських портів України та Міжнародним портом Антверпен-Брюгге, Навчальним центром порту АТЕС Антверпен/Фландрія.

Публічно-приватне партнерство

Міністерство розвитку громад і територій України презентувало портфель проєктів публічно-приватного партнерства (ППП). Наразі у портфелі напрацьовано понад 30 проєктів, 15 з яких визначено пріоритетними на поточний рік. Очікуваний обсяг інвестицій за цими напрямами складає 5–10 мільярдів євро.

Основна частка проєктів – у секторі транспорту: автодороги, порти, залізниця та водна інфраструктура. Зокрема, Мінрозвитку презентувало другий проєкт публічно-приватного партнерства у морській галузі - концесію поромного терміналу в порту Чорноморськ.

Пріоритетними є публічно-інвестиційні проєкти з посилення логістичного сполучення з ЄС («Шляхи солідарності»):

реконструкція траси М-15 Одеса–Рені,
модернізація коридору Львів–Рава-Руська–Краківець–Шегині та будівництво Північного обходу Львова,
розвиток під’їзних шляхів до кордону з Польщею,
розбудова мережі WIM-комплексів (зважування в русі),
розбудова мережі сервісних зон,
концесія залізничних вокзалів, інтермодальних хабів та терміналів морських портів.
Інноваційні технології у відбудов

На URC презентували Rebuild Ukraine Intelligence Platform – унікальну ШІ-платформу для комплексного планування відбудови. Це цифровий двійник міст. Система інтегрує 47 баз даних, міжнародні методології та директиви ЄС, що дозволяє скоротити розробку концепцій розвитку міст із років до лічених годин.

ШІ моделює сценарії з урахуванням демографії, безпеки та ресурсів, автоматично формуючи портфель інвестиційних проєктів. Для держави це прозорість і мінімізація корупційних ризиків, а для інвесторів – чітка картина перспективних напрямів.

Подібна система із використанням АІ-технології аналізу великих даних може використовуватися у впровадженні планів енергетичної стійкості міст та регіонів та оперативного реагування у разі ворожих атак або аварій.

Система дозволяє автоматично генерувати резервні плани роботи енергетичної системи. Вона миттєво визначає пріоритетність відновлення лікарень, шкіл та іншої критичної інфраструктури та за декілька хвилин пропонує рішення.

Також разом із Palantir працюємо над інструментом, який дозволяє в режимі реального часу аналізувати можливі наслідки атак на енергетичні об’єкти та пропонувати оптимальні сценарії реагування за допомогою штучного інтелекту – для початку, на синтетичних даних.

Така система за лічені хвилини спроможна визначити, які лікарні, котельні, насосні станції чи житлові квартали постраждають від пошкодження окремого об’єкта, запропонувати альтернативні маршрути підключення або задіяння резервних джерел живлення та допомогти швидко ухвалювати рішення на місцях. Презентуємо проект вже в липні.