Тарас Висоцький: За першу половину серпня Україна експортувала 794 тисячі тонн агропродукції – близько 30% потенціалу

19.08 16:27    

Узв'язку з блокадою морських портів за першу половину серпня було експортовано 794 тисяч тонн агропродукції. Це близько 30% експортного потенціалу української агропродукції. Вартість альтернативної логістики зросла мінімум на 50 доларів на тонну, що безпосередньо впливає на економіку виробника, закупівельні ціни та конкурентоспроможність української продукції на зовнішніх ринках.

Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

За його словами, потреба в експорті залишається значно більшою. За прогнозом, у 2026 році Україна може виробити близько 80 млн тонн зернових та олійних культур. Із цього обсягу близько 60 млн тонн зернових, олійних та продуктів їх переробки потенційно будуть доступними для експорту.

«За поточних темпів у серпні Україна може експортувати близько 1,7 млн тонн аграрної продукції, що становитиме лише близько третини від потенційно можливих обсягів. Навіть за умови максимальної мобілізації альтернативних маршрутів без повноцінної роботи портів Великої Одеси Україна зможе вийти орієнтовно на 2-2,5 млн тонн експорту на місяць. Це означає, що без відновлення морської логістики Україна зможе забезпечити лише близько половини необхідних експортних обсягів», – зазначив Тарас Висоцький.

Міністр зазначив, що наразі основні обсяги аграрного експорту проходять через два канали – залізничні та сухопутні переходи і Дунайські порти. Їхня частка наразі є приблизно співставною – 40-45%. Ще близько 7% експорту припадає на автотранспорт.

При цьому перенаправлення продукції на альтернативні маршрути суттєво збільшує логістичні витрати. Це може призвести до того, що виробники опиняться перед необхідністю продавати продукцію за менш вигідною ціною, водночас маючи потребу у фінансуванні наступного виробничого циклу.

Тому одним із найближчих пріоритетів Мінагрополітики є забезпечення аграріїв ресурсом для проведення посівної озимих культур. В середньому озимі займають близько третини посівних площ України – приблизно 7 млн гектарів. В окремих південних та східних регіонах їхня частка може сягати двох третин посівних площ.

«Уряд повернув можливість залучення оборотних коштів у межах програми «Доступні кредити 5-7-9%» для аграріїв на всій території України. Також передбачена можливість пролонгації раніше отриманих кредитів. Наразі максимальний обсяг такого фінансування становить до 90 млн грн, а компенсація відсоткової ставки для позичальника – до 10% річних. Чинність відповідного рішення продовжено до 31 березня 2027 року», – зазначив Тарас Висоцький.

Ще одним інструментом стали портфельні гарантії – 20,8 млрд грн розподілено між 19 державними та комерційними банками.Також збільшено коефіцієнт, який визначає можливість залучення фінансування під заставу сільськогосподарської продукції, – з 0,4 до 0,75. Це майже вдвічі розширює можливості використання зерна та іншої аграрної продукції як застави для залучення оборотних коштів.

Окремий виклик – зберігання врожаю. За нинішніх темпів експорту вже до листопада може накопичитися обсяг продукції, для якого не вистачатиме наявних потужностей зберігання. Потенційний дефіцит може становити від 8 до 11 млн тонн. Для розв'язання цієї проблеми Мінагрополітики спільно з міжнародними партнерами працює над забезпеченням тимчасових потужностей для зберігання, зокрема зернових рукавів. Пріоритет – малі та середні виробники, особливо з прифронтових територій.

Під час засідання Комітет також розглянув законопроєкти у сферах рибного господарства та санітарних і фітосанітарних заходів. Зокрема, члени Комітету підтримали винесення на повторне друге читання проєкту Закону України «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» та реєстрацію оновленої редакції законопроєкту щодо вдосконалення державного регулювання сфер санітарних та фітосанітарних заходів. Законодавчі зміни спрямовані на імплементацію законодавства Європейського Союзу та подальше наближення українського регулювання до норм ЄС.