Анатолій Кінах: «Вакуум» у міжурядових відносинах Україні та Лівії був створений саме «героїчними зусиллями» Тимошенко

20.07 21:43    

Коментуючи сьогоднішню заяву прем’єра Тимошенко, яку вона зробила під час брифінгу, і суть якої полягає в тому, що, мовляв, Україна і Лівія мали широкі можливості для розвитку економічного співробітництва, проте уряд Віктора Януковича «практично зруйнував ці можливості, допустивши конфлікт, пов`язаний з виконанням контракту щодо поставки літака Ан-74», і що «в результаті цього інциденту припинилася двостороння співпраця у військово-технічній сфері, сільському господарстві, а також у нафтовидобувній промисловості», народний депутат, заступник Голови парламентської фракції Партії регіонів, президент УСПП, міністр промисловості і підприємництва в Опозиційному уряді Анатолій Кінах зазначив:

- У міжнародних відносинах, і особливо, коли мова йде про захист і просування зовнішніх економічних інтересів держави, принципове значення має лінія консолідації навколо них політичної волі і економічних, дипломатичних зусиль. Так має бути - незалежно від політичної конкуренції і короткотермінової політичної кон’юнктури.

На жаль, для Тимошенко стало вже звичайною практикою як зараз, так і на попередніх етапах, коли вона очолювала уряд у 2005 році, вирішувати складні внутрішні і зовнішні проблеми методом пошуку ворогів, „охоти на відьом”, і зняття з себе відповідальності. Годі й казати, що це дуже серйозно знижує авторитет України, включаючи довіру до нас з боку зовнішньоекономічних партнерів.

Лівія, безумовно, є для України серйозним, важливим партнером, і на протязі останніх десяти років було зроблено ряд серйозних кроків з поглиблення співпраці з цією країною по мірі того, як з неї знімали відповідні міжнародні санкції.

Але у 2005 році з ініціативи Тимошенко (на той час, підкреслюю, саме вона була прем’єр-міністром) була практично зруйнована міжурядова українсько-лівійська комісія, яка, власне, і повинна була формувати всі напрямки економічних відносин. Крім іншого, це дуже негативно вплинуло на саму можливість їхньої спадкоємності, що має принципове значення в міжнародних економічних відносинах. Адже економічні відносини між державами завжди будуються на основі довгострокової стратегії. В нашому випадку, по суті, системні, постійні зв’язки між Україною і Лівією на міжурядовому рівні було перервано.

Так, натомість була створена кон’юнктурна робоча група, але вона не мала ані чітко визначеного статусу, ані детально відпрацьованих функцій. Тобто, „зусиллями” Тимошенко у наших міжурядових відносинах був створений вакуум.

До цього „додалося” ще й те, що з ініціативи Тимошенко як раз в той період були також зруйновані і ліквідовані ті деякі закони України, які формували сучасну політику з державного протекціонізму по відношенню до наших стратегічних галузей. В тому числі був зруйнований і вихолощений закон про державну підтримку авіабудування, закон про підтримку корабле- і суднобудування. Це ж торкнулося і сільгосптехніки, і деяких інших наших важливих галузей.

І, по суті, як раз у 2005 році поглибилася системна криза, і в тому числі - в такій галузі, як авіабудування. Україна практично припинила будівництво нових літаків.

Ця ситуація поглибилася з точки зору системної кризи особливо за два останніх роки, коли приймаючи в основі своїй популістські бюджети поточного споживання у 2008 і 2009 роках нинішньою владою були зруйновані і фактично не виконуються сьогодні практично всі основні державні програми. Включаючи державну програму розвитку авіабудування в Україні, яка практично зірвана, і сьогодні авіабудування – це одна із найбільш серйозних кризових галузей машинобудування в цілому.

Саме відсутність доступу до кредитних ресурсів, зрив вищезазначених державних програм, відсутність ефективних систем лізингу, замовлень для потреб нашого внутрішнього ринку, руйнація зовнішньо-експортної політики як раз і призвели до тих наслідків, про які каже сьогодні Тимошенко.

Тому однозначно їй треба припинити цю цинічну брехню, однозначно не слід завдавати чергового удару по авторитету України і по довірі до нас наших партнерів. Юлія Володимирівна має чітко розуміти, що така галузь, як авіабудування, має шанс на розвиток тільки тоді, коли вона спиратиметься на сучасні стратегічні державні програми, сучасні умови доступу до кредитних ресурсів, на чітку систему оподаткування, що стосується специфіки авіабудування як виробництва продукції з довготривалим циклом, на своєчасне повернення податку на додану вартість, підтримку того, що стосується платоспроможності внутрішнього ринку, і на цілу низку інших, не менш важливих у контексті сказаного чинників.

Лише тоді буде результат. І лише за цих умов, і не тільки по напрямку Лівії, а й в цілому, буде задіяний той потужний потенціал, який ще є – науково-технічний, промисловий, кадровий, - в такій стратегічній галузі, якою є вітчизняне авіабудування.

Але все це, наголошую, обов’язково повинно спиратися на чітку, системну, високопрофесійну роботу уряду разом із законодавчими органами влади Національним банком тощо. Ось що нам сьогодні потрібно, а не традиційний пошук ворогів, що його в черговий раз демонструє Тимошенкова та очолюваний нею Кабмін.

Прес-служба Партії регіонів