Діти, онуки, правнуки й інші родичі 80-річної мешканки Перевальська ще на початку 90-х виїхали з Донбасу в пошуках кращого життя до Росії, де й залишилися назавжди. А бабуся доживала свій вік одна у двокімнатній квартирі. По буднях до пенсіонерки приходила жінка-соцпрацівник, яка допомагала по господарству й приносила ліки. Життя потихеньку йшло й, здавалося, нічого не передвіщало лиха.Приблизно в цей час в Алчевську випадково зустрілися два хлопця, які знали один одного з самого дитинства. Один з них 25-річний юнак після закінчення одного з університетів внутрішніх справ не захотів служити в міліції, а влаштувався в юридичну фірму, що займалася, крім адвокатської практики й арбітражним суддівством, також наданням так званих ріелтерських послуг. А от його другові в житті пощастило менше: одержати освіту не вдалося, спочатку абияк залишався на плаву завдяки випадковим заробіткам, а потім настала криза, а з нею хронічне безгрішшя.
Молодий юрист поспівчував товаришу й запропонував такий варіант: той «підганяє» йому клієнта, якому потрібна липова довідка про доходи для одержання кредиту в банку, і за це з кожних 200 доларів «гонорару» він залізно одержує свою частку. Та, як кажуть, апетит виникає під час їжі, і одного разу при зустрічі приятелі зійшлися на тому, що пора вже організувати й налагодити більш солідний бізнес, що дозволить їм раз і назавжди покінчити з грошовими проблемами. Правознавець розповів, що, за його відомостями, в Алчевську й у сусідньому місті Перевальську проживає чимало самотніх хворих старих людей, які втратили зв'язок з родичами й одиноко мешкають у своїх квартирах. Їхнє завдання полягатиме лише в тому, щоб «допомогти» нещасним пенсіонерам відправитися... на той світ. А вільні квартири автоматично стануть товаром на ринку вторинного житла. Всі юридичні формальності з підготовки квартир до продажу він планував взяти на себе. Пошук кандидатур таких бабусь і «зачищення» їхньої жилої площі покладалося безпосередньо на безробітного друга, який не барився та одразу приступив до нового заняття.
Він спілкувався на цю тему зі своїми родичами, друзями, всезнаючими бабусями, які полюбляють відпочивати на лавках біля під'їздів, з бомжами, алкоголіками, просто випадковими перехожими. Роль, що дісталася йому, виявилася досить трудомісткою, і хлопець вирішив обзавестися помічником. Його знайомий - 29-річний молодик, з яким він разом знімав квартиру в Алчевську, був для цього ідеальною кандидатурою: кримінальне минуле, невизначеність занять, великі зв'язки серед представників соціального дна й колосальні борги. Пропозицію зайнятися ризиковим бізнесом той сприйняв як подарунок долі й незабаром підключився до «полювання».
Результатом напружених пошуків став список 11 нещасних, які навіть і не підозрювали, що вже «засуджені» до смерті. Під номером вісім у цьому списку виявилася та сама бабуся, яка мешкала в місті Перевальську і якій призначено було відкрити жахливий «рахунок».
Зловмисники з'ясували, що до пенсіонерки приходила жінка-соцпрацівник, однак на вихідні їхня майбутня жертва залишалася одна. Таким чином, «зачищення» квартири вирішено було провести тільки вночі з суботи на неділю. Роль киллера покладалася на нового приятеля, який був знайомий з потенційною жертвою.
В суботу пізно ввечері він подзвонив у двері, які бабуся без побоювання йому відкрила. Вбивця сказав, що йому потрібний рецепт ліків від псоріазу. Господарка запропонувала йому пройти з нею на кухню, де вона сіла за стіл і стала писати на клаптику паперу, скільки грамів різних мазей треба змішати, щоб одержати «панацею». У цей час хлопець зняв з газової печі металеву конфорку й ударив нею в скроню потерпілу, котра впала на підлогу і знепритомніла. Після цього злочинець даним металевим предметом продовжив наносити їй удари по голові. Незабаром його жертва перестала подавати ознаки життя, і він залишив квартиру. Спустившись донизу, де біля під'їзду на нього чекав спільник, він відзвітував про пророблену «роботу». Потім вони піднялися в квартиру, де стали шукати документи на житло. Однак пошуки результатів не дали.
Наступного дня хлопці зателефонували босові, дав їм вказівку терміново позбутися трупа потерпілої. Вони придбали у господарському магазині ножівку по металу. За допомогою слюсарного інструмента один із хлопців розчленував неживе тіло й упакував спочатку руки, ноги й частини її тулуба в кілька целофанових пакетів, які потім склав в один великий полотняний мішок. Після цього він закрив квартиру на ключ, і з важкою ношею вийшов з під'їзду, де на нього в таксі вже чекав спільник. Мішок завантажили в багажник і поїхали убік Алчевська. Тут на околиці міста вони «поховали» останки бідної жінки. А наступного дня (знову пізно ввечері) злочинці прийшли на ту ж квартиру, звідки винесли телевізор «Део», пилосос і килимову доріжку. Ці речі вони завантажили в таксі й відвезли в Алчевськ на свою знімну квартиру.
А горе-юрист в цей час вже знайшов покупців на звільнену квартиру. Однак проблема полягала в тому, що не вдалося знайти жодного документа на неї. Перш, ніж показати свій товар клієнтам, він вирішив сам з'їздити туди, і подивитися, у якому стані житло, щоб прикинути, яку ціну можна призначити, і заодно самому спробувати знайти документи. А коли ріелтер опинився в квартирі, то, захопившись «обшуком», не помітив, як гарненько «наслідив».
А далі події розвивалися так. В один з днів тижня до бабусі, як зазвичай, навідалася жінка-соцпрацівник, яка, подзвонивши у двері квартири й не дочекавшись реакції, затурбувалася й викликала дільничного інспектора міліції. У присутності понятих двері були відчинені. Однак господарка немов зникла без вісти. Соцпрацівник і сусіди пояснили «шерифові», що бабуся ніколи не залишала квартиру...
Слідчо-оперативна група Перевальського райвідділу міліції прибула на дану адресу й приступила до відпрацювання місця події. Із самого початку не виключалася версія, що зникнення господарки квартири пов'язане з її вбивством, і тому експерт-криміналіст ретельно досліджував кожний квадратний сантиметр житла. В решті решт, у ванній кімнаті були виявлені ледь помітні плямки бурої речовини, схожої на кров, а при огляді сміттєвого бачка поблизу під'їзду була знайдена ганчірка, просочена аналогічною рідиною. В правоохоронців не залишилося сумніву, що старенька стала жертвою злочину. Зі свідчень соцпрацівника випливало, що з квартири викрадені телевізор, пилосос і килимова доріжка. Детективи припустили, що напередодні тут побували квартирні грабіжники. Але де ж господарка? У ході відпрацьовування місця події були виявлені певні докази, що підтверджують причетність співробітника Алчевської юридичної фірми до цього загадкового зникнення. Так оперативники вийшли на організатора й поцікавилися в нього, під яким приводом він побував у квартирі, в якій, скоріше за все, був скоєний злочин. Юрист розповів оперативникам таку легенду: нібито до нього в контору звернувся якийсь громадянин із проханням допомогти продати квартиру, що дісталася тому в спадщину від померлої бабусі. І саме з цієї причини йому як ріелтеру довелося відвідати квартиру, щоб визначити її вартість. Усе виглядало начебто логічно й правдоподібно. Усе ж таки винним не вдалося втекти від оперативників. Дуже швидко усіх підозрюваних у скоєні цього жахливого злочину було встановлено.
В ході допитів цих суб'єктів була відновлена картина злодіяння: вони також вказали, де саме в районі Орловських ставків захоронили останки бідної бабусі. Один із хлопців про існування організатора злочину не здогадувався, а от інший після довгих роздумів вирішив не приховувати причетність до вбивства свого друга дитинства, який фактично здав його міліціонерам і сам вийшов сухим з води. Він розповів слідчому про те, з чого все почалося й хто насправді стоїть за цією лихою витівкою. В ході обшуку за місцем мешкання юриста був виявлений блокнот зі списком 11 «клієнтів» «кривавої фірми». Як з'ясувалося, він мав відпрацювати всі зазначені тут адреси: перевірити, чи є заборгованості по даних квартирах, скільки осіб прописано в кожній з них, а також з'ясувати стан ремонту й інші характеристики. Заняття ріелтерською діяльністю дозволяло йому підтримувати зв'язок з комунальниками, паспортистами, співробітниками бюро технічної інвентаризації. Від них він без проблем міг одержати потрібну інформацію.
Слідство по кримінальній справі, порушеній за ч. 3 статті 27 КК України, ч. 2 ст. 115, (організація й скоєння вбивства групою осіб з корисливих спонукань) у якому фігурують всі троє обвинувачуваних, було нещодавно завершене. А зібрана доказова база не дозволить катам уникнути заслуженого покарання.
Відділ зв'язків із громадськістю
ГУМВСУ в Луганській області
