Танго з Кремлем

10.12 16:47    

Вчорашній антагоніст Кремля Юлія Тимошенко переходить у ранг головного фаворита Росії. Після п'яти років конфронтації Київ і Москву чекають нові часи, пише впливовий український журнал «Кореспондент».

Вона повернулася до Кремля. Вона - це Україна. Уперше недавній ворог Кремля стає фаворитом російської політичної еліти. 19 листопада в Ялті грізний глава російського уряду Володимир Путін випромінював світло біля своєї симпатичної української колеги. Російський та український прем'єри мило усміхались одному і всіляко демонстрували повну гармонію особистих відносин.

Путін нагородив Кабмін Тимошенко званням «найбільш комфортного для Росії уряду» за час його роботи, а український прем'єр віддячила йому схвальним хихиканням у відповідь на недипломатичний жарт колеги на адресу українського і грузинського президентів – Віктора Ющенка і Міхаїла Саакашвілі. Зближення Києва і Москви відбулося під улюлюкання опозиції і жорстку критику формальних партнерів Тимошенко по коаліції. Перші звинуватили її в здачі Газпрому економічних інтересів України. Другі образилися на фривольність прем'єра в спілкуванні з російським колегою. І тих і інших тепер дратує новий курс Кабінету міністрів..

У Москві визнають, що вже втомилися від політичної непередбачуваності Києва. Україна за п'ять років перетворилася в очах росіян на пугало демократії. Постійні бійки в парламенті. Відсутність будь-яких реформ. Газові сюрпризи. Коловорот виборів. Піар як підміна зовнішньої і внутрішньої державної політики.
Проте російські політики стверджують, що економічно і політично пов'язані з Україною назавжди.

Вибір зроблено?
Одне з питань, що сьогодні викликає живу дискусію в Росії, - чи варто знову вплутуватися в українські вибори? Після проведених опитувань зрозуміло - росіяни хочуть впливати на вибір українців. Для цього буде використано різні інструменти: армію політтехнологів, журналістів і політиків. Мета виправдовує засоби.

Те, що естафетна паличка підтримки Москви переходить від Януковича до Тимошенко, помітно російським аналітикам. «У Кремлі зрозуміли, що Янукович не є другом Росії, захисником прав російськомовного населення», - говорить віце-президент російського Інституту національної стратегії Віктор Мілітарьов. При цьому Євген Мінченко, генеральний директор Міжнародного інституту політичної експертизи в Москві, вважає, що інтерпретувати такий дружній тон Путіна відносно Тимошенко як безумовну підтримку Кремля було б великим спрощенням. Насправді Кремль більше не робитиме ставку на одного кандидата, зазначає він.

Дружба вимагає жертв
Ялтинська зустріч Тимошенко і Путіна поставила крапку в затяжному українсько-російському газовому конфлікті. Новий контракт підписано на десять років наперед. І якою буде ціна такої дружби народів, незрозуміло навіть Леоніду Кучмі. «Ми не знаємо деталей всіх переговорних процесів Юлії Володимирівни з Володимиром Володимировичем, - каже він. - І що стоїть за газовою угодою, і що стоїть за останньою зустріччю в Ялті? Більше економіки чи політики?»

Результат переговорів відомий. Росія погоджується не штрафувати Україну за недобір 12 млрд куб. м газу. Тобто прощає $ 7,9 млрд штрафних санкцій. Щоправда, тільки на словах. «Це - найбільш неприємний факт, який і далі залишає Україну під сокирою «Газпрому», - попереджає Андрій Парубій, нардеп від НУНС. – (Ця сокира) може в будь-який момент опуститися на економіку України».

«У Кремля в Україні є стратегічні інтереси, - каже президент Центру соціальних досліджень «Софія» Андрій Єрмолаєв. - Україна стає заручником формальних і неформальних домовленостей із Москвою, про які ми навіть не здогадуємося, але які доведеться виконувати. Наприклад, можливий російський кредит Нафтогазу під заставу газотранспортної системи».

Водночас аналітики зауважують, що свої газові переговори з Кремлем майстер піару Тимошенко інтерпретує потім в Україні по-своєму - не як зближення з лідерами сусідньої держави, а як свою політичну перемогу в забезпеченні батьківщини необхідним їй паливом.

Москва словам не вірить
Україна для Росії стала поганим підручником демократії. «Я з сумом дивлюся на своїх друзів в Україні, які не можуть нормально працювати через те, що Рада перетворилася на цирк», - констатує Геннадій Зюганов, глава КПРФ.

Із України у зовнішній світ, насамперед у Росію, доносяться лише стогін і заклики повалити одну злочинну владу, щоб встановити іншу, не менш злочинну. Зачароване коло. П'ятирічка політичних дискусій ні про що.
«Україна, як визнають багато експертів, пережила кризу гірше, ніж всі інші країни Європи, - підкреслює Дмитро Кисельов, ще недавно ведучий політичного ток-шоу на ICTV, а нині російського телеканалу «Вести». - Падіння промисловості - 25%. Колосальне! Чомусь це не обговорюється. Це не в порядку денному. Судова система - вона ж випалена вщент. Не обговорюються демографічні проблеми, проблеми освіти, охорони здоров'я, материнства. Я телефоную своїм друзям до України, питаю, які новини? [У відповідь]: «Ну, задовбали!»
«У якийсь момент була втома від України, - говорить головний редактор журналу Newsweek Михайло Фішман. - Зараз ця втома минула. Україна знову стає захоплюючим сюжетом. . У мене теж складається враження, що Кремль робить ставку на Тимошенко, а не на Януковича».