У вересні цього року плануються збори Ради резервістів оперативного командування «Північ». Про це повідомив голова Ради резервістів ОК «Північ» капітан резерву Павло Гайдаманчук. Свого часу він проходив службу в підпорядкованій 26 артилерійській бригаді, відтак паралельно очолює і Раду резервістів цієї військової частини. У розмові Павло Гайдаманчук розповів про підготовку військового резерву та поділився поглядами щодо його удосконалення.
Власне Ради резервістів є дорадчими органами і діють в кожній військові частині. Їх діяльність спрямована на співпрацю з військовими підрозділами задля вирішення нагальних питання щодо організації служби в резерві, її удосконалення тощо.
Кожна бригада має свій резерв на випадок, коли він знадобиться для підкріплення. І на сьогодні того відсотка резервістів, який вже є, буде достатньо для доукомплектування всіх бригад до 90-95% або ж навіть до 100%.
У разі оголошення мобілізації, розповідає Павло Гайдаманчук, резерв через спеціальну систему оповіщення повинен зібратися протягом доби. І хоч, на щастя, цього ще не було, він упевнений – це реально і це буде.
Адже це свідомі громадяни, які розуміють свою роль і місце в системі оборони країни. Це люди, які, наприклад, свідомо підписали контракт резервіста і цим продемонстрували, що готові завжди стати до лав збройних сил, взяти до рук зброю і ризикувати життям. Це вже не та людина, яка просто стоїть на обліку у військкоматі.
За інформацією голови Ради резервістів, тільки в 26 бригаді під час крайніх зборів з близько 200 чоловік до 20 осіб підписали контракт резервіста, а понад десяток - уклали контракт зі Збройними Силами України.
Підготовка резервістів включає в себе проведення «Єдиних стрілецьких днів» та щорічних навчальних зборів на базі військових частин. Однак, якщо зі зборами все зрозуміло і проблем немає, то стрілецькі дні потребують, так би мовити, доопрацювання. Необхідно чітко виробити схему їх проведення, визначитися з матеріальною базою, відповідальними сторонами. Бо брати участь у них хочуть і військові частини, і резервісти, але система організації бажає бути досконалішою. При цьому вся система військового резерву постійно знаходиться в режимі розвитку та відшліфування.
За словами Павла Гайдаманчука, якісніше укомплектовані підрозділи Київської області. Тут резервісти активно займаються самопідготовкою, не чекаючи ні на кого. Забезпечення дещо краще, є допомога волонтерів, громадських організацій тощо. Однак українському резерву варто рости і розвиватися, а приклад для наслідування – країни НАТО.
Таке бажання звісно є. Але тут є багато факторів, які впливають на швидкість реалізації цього бажання. До речі, в Україні діє Асоціація резервістів України, яка в майбутньому має стати повноправним членом Міжнародної організації резервістів. Особисто я у 2016-у році був на зборах в Естонії. Ось там, на мою думку, одна з найкращих систем резерву у світі. Там більшість населення є резервістами, оскільки армія укомплектована лише на стільки, на скільки цього потребує обслуговування військової частини. Естонські резервісти все майно, у тому числі і зброю, зберігають у себе вдома. Проте ми, українці, до такої системи ще не готові. Але ми можемо на неї рівнятися і можемо до неї йти. Попри все, резервісти оперативного командування «Північ» у будь-який момент готові стати повноцінним підсиленням діючих Збройних Сил України.
Служба зв’язків з громадськістю ОК «Північ»
