На півтори доби зупинився головний годинник міста на Ратуші. Житомирський майстер-годинникар Анатолій Курков сьогодні його ремонтує.
Щоби дістатися до годинника на вежі Житомирської міської ради, потрібно подолати 89 східців та вузьку драбину. В оглядовому майданчику площею 3 кв.м, де ледь може поміститися три особи, Анатолій Курков працює біля годинникового механізму.
"Прийшов раніше, бо прохолодніше, - каже, - тут вдень на даху неможливо працювати, бо температура до 50 градусів. Але інколи доводиться…».
За рік годинник виходив з ладу чотири рази. Все – через одну деталь, яка повсякчас ламається. Майстер її реставрує постійно щадними методами, аби не пошкодити. Інакше – годинник зупиниться назавжди. Цього разу поломки дві: окрім «детальки», згорів ще й електродвигун.
Майстер замінює електромотор на відремонтований і лагодить деталь. «В редукторі зламавсяоцей спеціальний вузол, який працює від блоку електроніки. - показує. - А виготовити його немає можливості, бо зараз такі годинники та деталі до них в Україні не роблять …Хоча вони довговічні. Тут все надійне, окрім цього вузла».
Деталь, яка постійно ламається, рухає колесо і зміщує два диски між собою. Коли ж вони зміщуються, включається мотор.
«Мотор так крутить цю систему, що ці дві позначки мають між собою співпасти, і мотор виключається. Очікування наступного імпульсу…. Коли ж імпульс прийшов – розбаланс. Мотор включається, все підганяється, баланс відновлюється…» , – пояснює майстер.
Годинник складається з двох частин – механічної та електронної. Складна система працює злагоджено, поєднуючи механіку з електронікою. Електронний блок міститься на третьому поверсі міської ради, де є динамік та механізми, які відповідають за музику годинника. За допомогою сучасної електроніки стрілки на годиннику рухаються автоматично.
У Житомирі тільки два майстри знають, як налагоджувати годинник на Ратуші, – Анатолій Курков та його колега Сергій Каплун. Вони – інженери. Понад 20 років працювали на заводі «Електровимірювач». До речі, аналогічний годинник знаходиться на прохідній. Майстер каже, у 1973 році їх два на місто зробили.
За годину роботи Анатолій Курков налагоджує механізм, звіряє точність часу. Звучить відома мелодія композитора Івана Сльоти «А льон цвіте»: на головному годиннику Житомира 10:00 ранку. «Годинник рухається – місто живе», - посміхається Анатолій.
