Мова – це державний і національний ідентифікатор, основа державотворення й виразник ментальності. Ще століття тому Іван Огієнко зауважував про те, як важливо дбати про державну мову: «Мова – то серце народу: гине мова – гине народ». Питання мови набуло особливої актуальності в умовах сьогодення, зокрема й в освітньому процесі.
Законом України «Про освіту» та Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. А єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Дотримуватися норм законодавства зобов’язані як громадяни України, так і всі учасники освітнього процесу.
Згідно з планом роботи Державної служби якості освіти України на 2022 рік та в рамках реалізації спільного проєкту з Уповноваженим із захисту державної мови проведено опитування учасників освітнього процесу щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі. Зокрема управлінням Державної служби якості освіти у Житомирській області проаналізовано дані анкет опитаних учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків).
В опитуванні взяли участь 155 педагогів, 462 учні та 1030 батьків.
За результатами опитування з’ясовано, що українську мову вважають рідною мовою майже всі опитані учасники освітнього процесу: 98% педагогів, 94,5% батьків та 99% учнів. Лише незначна кількість опитаних вважає рідною мовою російську: вчителі – 2%, учні – 1% та батьки –1% та 4,2% батьків вважають рідною і українську, і російську мови. Декому з опитаних важко було надати відповідь на поставлене запитання (0,3% батьків)
(див. рис 1).
Так, зокрема, щодо мови навчальних матеріалів як важливого елемента освітнього процесу визначено, що в освітньому процесі навчальні матеріали українською мовою. Про це стверджує переважна більшість учасників освітнього процесу (вчителі – 92%, учні –76%, батьки – 92,6%).
Мова спілкування під час уроків, так би мовити, у формальній частині освітнього процесу – українська. Свідченням цього факту є результати опитування. Зокрема, як стверджують учителі їх спілкування з учнями/ученицями відбувається тільки українською мовою (95%), і переважно українською мовою 3%. Тільки 1 особа з-поміж педагогів зазначає, що спілкування під час уроків відбувається українською і російською мовами, і 1 особа – мовою інших нацменшин. 75% учнів (а це теж переважна більшість!) зазначили, що мова спілкування вчителів з ними під час уроку тільки українською мовою та 23 % переважно українською мовою. 91,7 % батьків вказали на використання вчителями під час освітнього процесу тільки української мови, 7,5% – переважно української.
Показники використання державної мови у процесі спілкування опитаних дещо змінюються відповідно до умов, у яких відбувається процес комунікації: формальні й неформальні умови. Відповідно у неформальних умовах відсоток використання державної мови дещо знижується.
Важливим показником забезпечення функціонування української мови як державної є мовна стійкість громадян. Так зокрема, на питання «При розмові з незнайомою людиною по телефону, яка звертається до Вас російською мовою, Ви?» вчителі, учні/учениці та батьки відповіли по-різному (
див.табл.1, рис.3).
На основі аналізу анкет учасників освітнього процесу (вчителів, учнів/учениць, батьків) можна зробити висновок, що процес забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі в закладах освіти Житомирської області має позитивні показники:
переважна більшість учасників опитування стверджує, що освітній процес відбувається українською мовою: державній мові надається перевага як у формальних, так і в неформальних умовах;
переважна більшість опитаних учасників визначають власний рівень володіння державною мовою як рівень вільного володіння (
див.рис.2), усвідомлюють, що є потреба у вдосконаленні рівня володіння державною мовою та визначають чинники, що стримують використання державної мови в усіх сферах життя.
Загалом за результатами аналізу зазначених в анкетах факторів, що заважають повноцінно користуватися державною мовою є недостатніій рівень володіння мовою, російськомовний інтернет-контент та оточення, у якому перебувають діти поза межами школи.
Звичайно, що покращенню рівня володіння української мови сприяла б популяризація і збільшення українськомовного інтернетного контенту, українськомовного оточення тощо. Покращення потребує мовна стійкість усіх опитаних здобувачів та батьків та їх мовна громадянська позиція.
Рис.1. Рідна мова опитаних учасників освітнього процесуРис.2. Рівень володіння державною мовою, визначений самими ж опитанимиРис. 3. Мовна стійкість опитаних учасників освітнього процесу
