Два топонімічні об’єкти у Житомирі можуть отримати нові назви

16.11 16:13    

Розпочалося громадське обговорення у формі електронної консультації

Йдеться про міський парк на бульварі Старому та сквер на проспекті Миру, 9. “Шодуарівський парк” — нова назва, яка пропонується для міського парку. А назву скверу можна обрати з-поміж двох пропонованих — сквер «Незламних житомирян» (назва відображає стійкість житомирян у складний час) або сквер “Незалежних”.

З приводу надання нових назв топонімічним об’єктам у Житомирі проводиться громадське обговорення у формі електронної консультації.

Житомиряни можуть визначитися щодо назв зазначених топонімічних об’єктів через опитувальники.

Департамент містобудування та земельних відносин міської ради надає інформаційну довідку про Івана Максиміліановича де Шодуара, посилаючись на Житомирський обласний краєзнавчий музей.

Народився у 1859 р. у маєтку родини де Шодуар в селі Івниця Житомирської області. Навчався в другій київській гімназії, закінчив Ризький політехнікум. Працював на держслужбах, був почесним мировим суддею…

За рахунок власних коштів підтримував у Житомирі релігійні, культурні, наукові та спортивні заклади. Був одним з найбільших вкладників у справі розбудови громадського бульвару в м. Житомирі. Згодом власним коштом обгородив бульвар кованою огорожею. У 1892 р. надав 25 тисяч карбованців на будівництво будинку дитячого притулку та його ремісничих майстерень. Створив Товариство покровительства тваринам, у 1897 р. облаштував першу у місті метеостанцію, надав матеріальну підтримку багатьом товариствам, лікарським закладам міста.

У 1903р, після паралічу нижньої частини тулуба, Іван Максиміліанович переїхав до Житомира в двоповерховий будинок на околиці Старого бульвару та перевіз з івницькі колекції: родинну бібліотеку, картинну галерею та нумізматичну колекцію.

У 1905р. поруч з будинком (між сучасним Четвертим бульваром та вулицею Шляхетною розпочав будівництво триповерхового палацу з флігелем. У садибі було висаджена колекція дерев з усіх континентів, встановлені скульптури. Серед них — відома у Житомирі бронзова статуя, копія Діани Версальської (Артеміда). Іван Максиміліанович передав частину своєї колекції - 92 цінних старослав’янських стародруки в Державний історичний музей.

Восени 1918 року маєток барона було націоналізовано, а його самого перевезли до лікарні Червоного Хреста. Згідно з останнім заповітом барона більшість його статків мала перейти до різних благодійних та просвітницьких товариств та громадських установ.

Помер Іван Максиміліанович де Шодуар 5 квітня 1919 р. через параліч сердця. Був похований у родинному склепі на Лютеранському кладовищі. Зараз місце поховання невідоме: у серпні 1919 р. могила була порушена.

Після смерті барона усі його колекції перейшли в провадження Волинського губернського комітету з охорони пам’яток мистецтва і старовини і розпорошені між музеями Житомира, Києва та Харкова; частково втрачені в період II Світової війни.