Цьогорічна зима подарувала маленьким житомирянам величезну радість зимових розваг, проте клопоту дорослим завдала ще більшого: небезпечні бурульки на дахах, ожеледиця під ногами і всі витікаючи звідси наслідки.
Як пише
Житомирянка.інфо, під час прес-конференції Володимир Дебой похвалився журналістам, що губернатор
Сергій Рижук, який періодично виставляв різні оцінки за роботу комунальним службам, попросив передати їм подяку, бо вже навчились утримувати дороги «чорними», в стані придатному для нормального руху транспорту.
Проте останнім часом неодноразово критиці піддавався стан тротуарів міста, звинувачувалися в бездіяльності і міська влада, і комунальні служби. Міський голова погоджується, що на відміну від стану проїжджої частини тротуари дійсно є проблемою.
Не зважаючи на всі зусилля комунальних служб: щоденно на вулицях міста працює 16-18 одиниць снігоприбиральної техніки, виконується планова посипка піскосольовою сумішшю вулиць наші вулиці залишаються в неналежному вигляді. Кількість техніки не достатня, а ще складні погодні умови посприяли.
Якщо з тротуарами закріпленими за комунальними службами трохи зрозуміло, то є ще території, які закріплені за так званим «бізнесом», підприємствами торгівлі та сфери послуг.
А там - набагато серйозніші проблеми, проте житомиряни і так добре знають жахливий стан тротуарів біля магазинів та небезпечно слизькі східці.
Саме на бездіяльність власників та керівництва таких закладів звернув увагу
міський голова Володимир Дебой:
«Чому біля торгових об’єктів, цей бізнесмен не може розчистити цей метр площі. Там солі немає, чи совісті в керівництва, чи бажання. Я б хотів, щоб ми сьогодні всі разом, спільно сказали цим людям «Ні!» за якість їх відношення до нас, як покупців, як споживачів».
Як повідомив очільник міста 29 січня відбувся рейд «Інспекції з благоустрою» по цим територіям, були оформлені відповідні приписи та протоколи, а ще поскаржився, що єдиний важіль впливу міської влади на подібних порушників - це штраф, і той недостатньо дієвий.
Тож будемо сподіватися на їх людяність і відповідальність, або... чекати весни.
