Завдання – зберегти Житомирське державне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство

14.11 12:08    

З ініціативи комісії з прав людини, свободи слова, інформаційної діяльності, комунікацій з громадськістю та європейської інтеграції громадської ради при облдержадміністрації 13 листопада відбувся круглий стіл з питань діяльності Житомирського державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства. У заході взяли участь кандидат на посаду заступника голови облдержадміністрації Ярослав Лагута, представники профільних департаментів облдержадміністрації та громадські активісти.

Колектив підприємства занепокоєний тим, що з метою підвищення ефективності використання державного майна Міністерство соціальної політики України прийняло рішення (наказ № 661 від 01.09.2014 року) про припинення діяльності Житомирського державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства (Житомирське ДЕПОП) шляхом його реорганізації через приєднання на правах відокремленого підрозділу (філії) до Київського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства. Житомирський окружний адміністративний суд 13 жовтня цього року зупинив дію наказу профільного Міністерства до ухвалення рішення по цій справі.

Ярослав Лагута наголосив на тому, що вирішення проблеми Житомирського ДЕПОП має не лише широкий суспільний резонанс, а є відображенням консолідованої позиції громадськості та керівництва області. Посадовець зазначив: «У непростий для нашої держави час ми об’єднанні навколо спільного прагнення зберегти підприємство на Житомирщині, аби не допустити погіршення якості обслуговування інвалідів, зростання соціальної напруги в регіоні та нехтування потребами наших захисників – бійців АТО. Ми маємо максимально привернути увагу Президента України, Кабінету Міністрів та громадськості до того, щоб не припинити діяльність закладу, який дає людям шанс на повноцінне життя».

За словами директора Житомирського державного експериментально-протезного підприємства Олександра Бортника, зараз на обліку в закладі перебуває понад 30 тис. інвалідів не лише Житомирщини, але й інших регіонів держави. Черги на отримання протезно-ортопедичних виробів немає, а люди отримують свої замовлення протягом 2-3 тижнів. Керівник погоджується, що галузь потребує реформування, але у Міністерстві соціальної політики детально не вивчили реальний стан справ. Олександр Бортник вважає, що рішення про реорганізацію наразі є несвоєчасним, аргументуючи свою позицію рядом факторів. Зараз до адміністрації закладу звертаються поранені учасники АТО. Сьогодні на підприємстві вже виготовлено перший протез для військовослужбовця. Окрім цього, на Житомирщині немає приватних структур, які надавали б якісні протезно-ортопедичні послуги. Перетворення підприємства у філію призведе до втрати кваліфікованих фахівців та потенціалу закладу, вироби якого є одними із найкращих в Україні. Як зауважив керівник закладу, Житомирське ДЕПОП – це прибуткове підприємство, яке своєчасно сплачує всі податки.

Працівники закладу стурбовані тим, що зі 109 робітників 90 вже отримали персональні попередження про скорочення без узгодження такого рішення з первинною профспілковою організацією. Варто звернути увагу на те, що на підприємстві працює 14 людей з обмеженими фізичними можливостями Колектив переймається і проблемами своїх клієнтів з огляду на те, що реорганізація підприємства значно знизить оперативність надання послуг.

Голова комісії з прав людини, свободи слова, інформаційної діяльності, комунікацій з громадськістю та європейської інтеграції громадської ради при облдержадміністрації Тетяна Герасимчук звернула увагу на те, що реорганізація Житомирського ДЕПОП є прямим порушенням низки українських законів та міжнародних правових норм в галузі прав людини. За її словами, в першу чергу нівелюються права та законні інтереси інвалідів і працівників цього закладу.

Ярослав Лагута резюмував, що першочергове завдання для представників влади, працівників підприємства і громадськості полягає у збереженні цього закладу. Посадовець вважає, що Житомирське ДЕПОП з часом має впроваджувати сучасні технології, модернізувати виробництво шляхом залучення недержавного фінансування. Необхідно поступово рухатися вперед, працюючи над збільшенням кількості та зростанням якості виробів. Ярослав Лагута переконаний, що діяльність таких закладів сприяє не лише фізичному здоров’ю людей, а їх й психологічному комфорту в суспільстві.