З нагоди 114-ї річниці від дня народження житомиряни вшанували пам'ять українського поета, публіциста, політичного діяча та археолога Олега Ольжича. У Домі української культури відбувся захід, під час якого присутнім розповіли про життєвий та творчий шлях Олега Ольжича.
Довідково:Ольжич народився у Житомирі 21 липня 1907 року у Житомирі. Батько — відомий поет та письменник Олександр Іванович Кандиба (псевдонім Олександр Олесь), мати — Віра Антонівна Свадковська, гімназійна вчителька. Змалку Олег відрізнявся особливими здібностями: чудово малював, грав на піаніно та скрипці. У три роки навчився читати, у п’ять – написав невеличку п’єсу на три дії й сам її проілюстрував.
У неповні 23 роки захистив докторську дисертацію в Карловому університеті у Празі за темою «Неолітична розписна кераміка Галичини». Він першим розробив типологію форм і орнаментів, що дозволило знайти аналогії з українською розписною керамікою і створити її загальну класифікацію. Перш ніж стати поетом, мав славу відомого археолога. Працював на кафедрі археології Українського вільного університету, в археологічному відділі Чеського національного музею у Празі, брав участь в експедиціях. А його дослідження друкувалися у спеціалізованих виданнях Англії, Німеччини, Чехії. Розробив періодизацію трипільських пам’яток Дністровського регіону, актуальну й донині.
У 1929 році О. Кандиба вступає до Організації українських націоналістів й одразу ж стає її провідним діячем. На доручення полковника Є.Коновальця він організував "Культурну референтуру ОУН", яка налагодила випуск легальних і нелегальних видань українських націоналістів, об’єднала довкола себе чимало відомих діячів культури та мистецтва. З метою мобілізації народу на побудову Української держави О.Ольжич організовує багатолюдне відзначення та звеличення подвигу героїв, які у 1921 році були розстріляні більшовиками поблизу села Базар, що на Житомирщині. Незважаючи на протидію окупаційної німецької влади, до Базару зійшлася велика кількість українців з усієї України. Німці, здивовані розмахом маніфестації, зайняли спочатку вичікувальну позицію. Але вже невдовзі розпочалися арешти, зокрема, найбільш масові — на Житомирщині та Коростенщині. До початку грудня було заарештовано понад 200 активістів ОУН. Наприкінці травня 1944 року у Львові Ольжича заарештувало гестапо та перевезло через Берлін в Заксенхаузен. У результаті страшних тортур, які застосовувало гестапо, він і помер 9 червня 1944 року.
У 2016 році Ольжичу було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Житомира» (посмертно).
