Сьогодні, 30 серпня, у Берліні розпочалася дводенна міжнародна наукова конференція, присвячена 70-річчю з дня прийняття Указу Президії Верховної Ради СРСР „Про переселення німців на усій території СРСР”.
Однак така міжнародна подія безпосередньо пов’язана і з нашим краєм. По-перше, Житомирщину та ще декілька сусідніх регіонів у Берліні представляє Голова міжнародної громадської організації товариства німців „Відергебурт” Володимир Піньковський, добре знаний у Житомирі як громадський діяч, що пропагує толерантність та поміркованість у налагодженні стосунків з іншими нацменшинами.
покладання вінка до Пам’ятного ЗнакуПо-друге, на конференції, в якій беруть участь науковці, історики, краєзнавці з багатьох країн світу, згадуватимуться імена і наших земляків, а то й цілих німецьких сімей, долі яких чорною трагічною лінією перекреслив сумнозвісний указ колишньої імперії.
Той серпневий день (28 серпня 1941 р.) називають початком національної трагедії, чорною сторінкою в історії німецького народу, який, свого часу покликаний Катериною ІІ на вільні землі, упродовж декількох століть жив в Україні та Росії. Одним розчерком пера безпідставно німці перетворилися у ворогів, були незаконно репресовані за національною ознакою та переселені до Сибіру і Казахстану. Там, у трудових арміях ГУЛАГу третина етнічних німців загинула.
Презентація книги „Реабілітовані історією. Житомирська область”Лише у 90-ті роки перебудови, коли відкрито доступ до архівних матеріалів, сім’ї етнічних німців дізналися правду про те, куди вночі зникали їх батьки, про трагічні події далекого 1941 року.
Міжнародна конференція, яку уряд Німеччини проводить на такому високому рівні вперше, є заключним етапом у відзначенні цієї сумної дати. Її передували події в Україні.
Зокрема, у Києві (28 серпня) за участю посла ФРН в Україні Германа Гарольда, представників Київської міської адміністрації, громадськості по вул. Лютеранській на території Катеринівської кірхи відкрито пам’ятний знак “Скорботний ангел”.
Галина Невінчана розповідає захоплено про своїх батьків.У Житомирі члени міжнародної громадської організації товариства німців „Відергебурт” спогад про ті сумні події розпочали із покладання вінка до Пам”ятного Знаку репресованим, що по вул. Путятинській та відправили службу у лютеранській церкві. В обласній бібліотеці була організована виставка документів із сімейних архівів, які свідчили про страшні репресії німців, виселених із Волині.
Під час презентації 3-го тому книги „Реабілітовані історією. Житомирська область” Євген Тіміряєв розповів про унікальність книги – у ній вперше опубліковано реабілітаційні документи за період 1920-2000 рік. Вперше оприлюднено імена тих, хто очолював НК, ГПУ та НКВС з 1920 по 1941 роки. Одна із трьох аналітичних статей „Як це було” розповідає про репресії німецької інтелігенції до першої половини 30-х років на Житомирщині. Із 48 тис чоловік – понад 4 тис. 240 – німці, розстріляні упродовж 1937-38 років. Ті, кого виселив трагічний Указ, підписали розписку, що вони виселені навічно, а в разі втечі – будуть засуджені до 20 років каторжних робіт.
Члени німецького товариства „Відергебурт”Художню книгу „Зерна і жорна” презентувала письменниця і художниця із Білої Церкви Галина Невінчана. В основі книги покладено розповідь про нелегку долю її батьків – етнічних німців, які пройшли через жорна переселення, зберігши сім’ю та любов. „Зерна – це люди, які потрапили у страшні жорна історії” – підсумувала свою розповідь письменниця.
Мабуть, назва книги може стати афоризмом та об’єднати усі національності, що зазнали репресій за імперських часів.
Тому не лише українцям, а й іншим національностям, що проживають на Житомирщині, такі близькі і зрозумілі сум та біль у серці етнічних німців, що постраждали від репресій.
Н. Вендер
Фото Юрія Шитц
