Наша країна, така дивовижна, рідна і така невідома. В рамках проекту
I Love Ukraine компанія Київстар запросила житомирських журналістів до Києва, дізнатися більше про історію його видатних місць.
Екскурсія розпочалася від Михайлівського Золотоверхого собору, названого на честь святого Архістратига Михаїла. Незважаючи на холодний, похмурий, дощовий день відчувалась велич храму, талант його творців та тисячолітня людська мудрість. Журналістів вразила не лише архітектура, а і доля собору. Неодноразово він був розграбований і зруйнований, починаючи ще з часів монголо-татарської орди Батия. Лише наприкінці 20 століття була проведена грандіозна й кропітка робота по відбудові Михайлівського собору.
Ліворуч від Михайлівського собору розташований незвичний транспортний засіб, якому вже понад 100 років. Візитка Києва — фунікулер. Його пам’ятає декілька поколінь киян, а деякі напевно, просто не уявляють свого життя без нього.
До початку 20 століття підйом з Подолу був одним з найбільш незручних в транспортному плані об'єктів Києва. Єдиним на той момент способом дістатися з Подолу до Верхнього міста був трамвай, який курсував Володимирським спуском. А сьогодні всього за декілька хвилини можна спуститися з верхньої тераси Володимирської гірки до Поштової площі та Річкового вокзалу.
З вікон спускаючого вагончика відкривається чудовий краєвид на набережну Дніпра, Поділ, легендарні пагорби, на яких постало місто. Закохані пари полюбляють мандрувати так з романтичного Подолу до не менш романтичного парку біля Михайлівського собору.
Журналісти, немов маленькі діти заворожено спостерігали, як вагончики начебто вітаються, їдуть назустріч одним одному.
Він і сьогодні користується шаленою популярністю і іноді є найшвидшим шляхом до Подолу з Верхнього міста.
Будинок з химерами, мабуть, найвідоміша будівля в Києві. Він розташовується у центрі Києва, неподалік від Палацу президента України.
Зовні будинок являє собою незабутнє видовище фантазії, майстерності архітектора і його пристрасті до полювання. Тут і дівчата верхи на рибах (їх часто мають за русалок), що розкинули свої сіті; і дельфіни, і морські гади, крокодили, величезні жаби, латаття небувалих розмірів, голови носорогів, антилоп, ящірок що стрімко біжать по струнких колонах; орли, що хижо розправляють крила; слони, хоботи яких служать водостоками під час дощу.
Дивний вид будинку спонукав киян вигадати романтичну й трагичну історію виникнення будинку. Вони говорили, що Городецький побудував цей будинок на згадку про дочку, яка утопилася в Дніпрі (за іншою версією - у Середземному морі) чи то від нещасної любові, чи то через невдале сімейне життя. Буцімто, збожеволівший від горя батько, і спорудив цей склеп. Хоча, дочка Городецького прожила довге життя та дочекалася онуків.
Сам В.Городецький на прийомі, який було організовано з нагоди закінчення будівництва, сказав такі слова: "Будинок, звичайно, дивний, але не знайдеться в Києві жодної людини, яка б, проходячи повз нього, не зупинила свій погляд". І він безперечно правий, повз цього будинку байдуже пройти неможливо. Палац президента, розташований по сусідству, отримує від туристів значно менше уваги та захоплених поглядів, ніж цей дивний казковий замок.
На Подолі певною мірою відчуваєш, чому Київ вважали величезною святинею, православною віхою в долі країни. Саме тут, ще за півстоліття до офіційного прийняття християнства, діяв перший на Русі православний храм. На думку вчених, місце знаходження древнього храму фіксує сучасна Іллінська церква. 988 р. у річці Почайни хрестили киян. А перед тим у Хрещатицькому джерелі було охрещено синів князя Володимира.
Білостінний храм Іллінської церкви майже позбавлений прикрас, лише пластика вікон та керамічні зірочки оживляють гранчасті фасади. У простоті архітектурного вирішення церкви відчувається врівноваженість, спокій, м’якість. А прекрасні троянди, які квітнуть взимку нагадують про святість цього місця.
Наш шлях охопив багато цікавих та важливих пам`яток Києва, але це лише мала частина того, що варто побачити в Києві.
