“Із самого народженя, моя мама помітила, що я все роблю лівою рукою. Тоді це чомусь вважалося проблемою і лікарі рекомендували перевчити мене. Мою маму це не надто бентежило. У мене й досі зберігається малюнок автівки із шофером, який намалювала 2-річному віці”, - згадує 24-річна Олена.
У школі часто відзначали роботи Олени: вивішували у холі. Її мама досі впевнена, що талант доньки якимось чином пов’язаний із тим, що вона є шульгою.
“Я не могла зупинитися малювати: завершилося усе розфарбованими стінами. Ремонт робили двічі, але малюнки лишили. На диво цей малюнок добре зберігся. Моїй донечці бджілка припала до душі, тому не збираємося його міняти”, - веде далі художниця.
Родина наполягала, аби Олена навчалася на лаборанта, але доля розпорядилася інакше. Знайома порадила іти навчатися на оператора комп’ютерного набору, але ця група була переповненою, а лишилося одне навчальне місце на професію художника мініатюрного живопису.
“Моє творче життя почалося з того моменту, коли я довідалася, що в мене народиться дівчинка. Будучи вагітною, написала свою першу масляну картину. А потім стала отримувати замовлення на копії картин відомих класичних митців”, - зізнається жінка.
Цього року двоюрідний брат Олени Олексій порекомендував її компанії “Снєжка” для участі у благодійному проекті “Кольоровий світ дитинства”. Художниця розмальовувала стіни фізіотерапевтичного відділення обласної дитячої лікарні, що у с. Станишівка Житомирського району.
“Це мій перший такий проект, тому звісно було страшно його починати, але за підтримки людей, які в мене вірять, в першу чергу мого чоловіка Ігора, я жодної хвилини не сумнівалась в тому, що в все вийде”, - каже Олена.
Разом із адміністраціею лікарні було проведено опитування дітей щодо їх улюбленних героїв мультфільмів і таким чином визначилися з малюнками. Олені, зокрема, допоміг майстер, який навчав її, Олександр Підгородецький. Він познайомив художницю із студентами Олександром Гоголем, Василя Казмерчуком, Максимом Куценком та Денисом Огородовим, які також брали участь у проекті. Загалом за один місяць зробили 27 зображень мультиплікаційних героїв на 145 квадратних метрах стін.
“У процессі роботи, ми спостерігали за реакцією дітей. Зрозуміло, що діти не очікували такого незвичайного подарунку до дня Святого Миколая. Вони не вірили своїм очам, герої буквально оживали на стінах. Деякі діти навіть вирішили стати художниками. У малечі така бурхлива уява: ми бачили дівчинку, яка уявила, що величезний самовар Маши і Ведмедя справжній і наливала з нього уявний чай у горнятко та пила з нього. Діти забували, що знаходяться в лікарні, і поринали у казковий світ. Хочеться вірити, що це допоможе їм одужати!”, - сподівається Олена Вербило.
