«Рух – моя радість і біль». Під такою назвою вийшла з друку
книга Олега Миколайовича Лагнюка, одного із засновників Народного Руху України на Житомирщині. Книга присвячена малинським рухівцям. Автор книги протягом девʼяти років був одним із лідерів Руху на Малинщині. А з 1997 року по 1999 рік очолював Малинську районну організацію НРУ. Прийнявши організацію, яка налічувала 21 чоловік, передавав своєму наступнику чисельністю 1384 чоловіки, діяли депутатські фракції в районній та міській раді, члена організації обрано депутатом до облради. За участю О. Лагнюка були створені організації Молодого Руху, Незалежної ветеранської організації, козацьку сотню ім. В. Чорновола, церкву Київського Патріархату в Городищах, відновлено діяльність товариства «Просвіта». Рухівські осередки діяли в усіх сільських радах. З 1999 року по 2003 рік очолював Житомирську обласну організацію Руху.
На презентацію книги «Рух – моя радість і біль», яка відбулась 10 червня 2015 року у конференц-залі готелю «Житомир», прибули Андрій Ніцой, директор інституту стратегічних розробок, кандидат історичних наук,
Володимир Студінський, декан КНЕУ доктор історичних наук, рухівці з 21-го району області, громадські діячі Житомирщини, представники ЗМІ.
Відкрив презентацію
журналіст Віктор Радчук, рухівець, який зазначив, що писав рецензію до книги, бо добре знає О. Лагнюка як керівника Малинського Руху: «Він говорив людям те, що вони хотіли почути, а головне– це все виконував. Він був жорсткий і вимагав дотримання дисципліни, крім того, патріот, - і це народу подобалось, і люди тяглись до нього.»
Володимир Студінський: «Мені довелось очолювати Малинську міську раду та виконком в той час, коли було прийнято рішення про підняття національного прапору над міськрадою. А Ворсівська сільська рада на референдумі 18 березня 1991 року проголосувала за вихід зі складу Радянського Союзу. Я завжди говорив: «Погляньте, як голосує Малин, так і буде голосувати Київ» Тому грунт для діяльності Руху на Малинщині безумовно був. Але потужна діяльність Малинського Руху відбулась під керівництвом Олега, який, безумовно, був сильним лідером і зумів згуртувати навколо себе всіх патріотів. В 1997 році він переконав і мене вступити до Руху. Разом ми готували і виборчі перегони, і проведення ІІ етапу зʼїзду та Конференції. Я дуже радий виходу цієї книги, яка переносить нас в 90-ті роки і правдиво розповідає про боротьбу за незалежність України».
Андрій Ніцой: «Доля мене звела з Олегом в 1998 році, коли ми разом боролись за єдність Руху. Я тоді був головою Кіровоградської обласної організації НРУ і підтримував В. Чорновола, як і Малинська РО НРУ на чолі з депутатом райради О. Лагнюком. Згодом мене обрали керівником апарату ЦП НРУ, а О.М. Лагнюк очолив Житомирську ОО НРУ. Ми постійно спілкувались. Олег Миколайович отримав розколоту і по-зрадницьки знищену обласну організацію, яку йому вдалось відновити та через якихось два роки вивести її у першу четвірку по країні. Саме він вперше зареєстрував всі районні та міські організації НРУ, створив біля 300 осередків в селах області. Думаю, що сьогоднішній приїзд рухівців майже з усіх районів області на презентацію цієї книги красномовно говорить про визнання ними О. Лагнюка своїм лідером. Все, що відображено на сторінках книги, стосується кожного з них. Вони разом творили нову історію України».
Олег Лагнюк подякував всім за підтримку та зазначив, що не зважаючи на те, що свою книгу присвятив малинським рухівцям, кожен рухівець області знайде там і себе.
Ця книга написана ще пʼять років тому, але вийшла в друк цієї весни і досить символічно – до 25-річчя Малинського Руху. Поштовхом для її видання стали зустрічі зі студентськими та учнівськими колективами під час передвиборчої кампанії до Верховної Ради: «Я був неприємно здивований, що мало хто знає про Народний Рух України. Тому я вирішив після друку книги направити її до бібліотек області. Вона стане доброю згадкою рухівцям про нашу боротьбу за Незалежність України. Я планую до кінця року провести презентацію книги в усіх районах області. Молодь повинна знати, що Рух – це кузня патріотів .»
Анатолій Шевчук, отаман КК «Поліська Січ» Українського козацтва сказав, що десять років був заступником голови ЖОО НРУ і добре пам’ятає діяльність Малинської РО НРУ: «Те, що пан Олег видав
книгу «Рух – моя радість і біль» говорить про його безмежну любов до України та Руху. Йому і зараз небайдужа доля НРУ, про що він неодноразово згадував у розмові зі мною.»
Олексій Запольський, член ГО «Комітет по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією»: «Хочу сказати, що під час Революції Гідності і згодом під час окупації Росією Донбасу, Олег Миколайович проявив свої лідерські якості. Він серед ночі нас зібрав і створив два перші загони, бійці яких і зараз воюють на Сході України. Він виховав двох синів-патріотів: Ігор – заступник голови ЖМО ВО «Свобода», Ярослав – голова Виконкому УНА-УНСО. Хочу сказати, що ця книга може слугувати для виховання сучасної молоді у патріотичному дусі.»
