Символічний дзвін Чорнобильської пам’яті пролунав поблизу Головного управління Національної поліції області. До пам’ятника працівникам органів внутрішніх справ, які у далекому 1986 році стали на захист світу від радіаційного лиха, житомиряни поклали квіти.
«Ім’я та подвиг твій безсмертні» - ці слова викарбувані на символічному обеліску, встановленому поблизу адміністративної будівлі ГУНП в області. Сьогодні тут вшанували тих, хто, незважаючи на смертельну небезпеку, рятували світ від радіаційного лиха.
Квіткові композиції з жовто-блакитними стрічками від керівників Житомирщини, квіти від нинішніх працівників поліції та ветеранів лягли до підніжжя обеліску. Учасники заходу на мить завмирали перед обеліском, схиляючи голови перед жертвами атомної біди.
- У ті дні ми не розуміли справжніх масштабів біди та невидимої небезпеки, яка розповсюдилася по нашій землі, - пригадує ветеран ОВС, колишній очільник УМВС області Петро Грозінський. – Коли перед працівниками органів внутрішніх справ поставили завдання щодо ліквідації наслідків аварії, жоден не відмовився – всі чесно виконували свій обов’язок.
- Спочатку північні райони нашої області охороняли працівники патрульно-постової служби, - розповідає Олександр Омельчук, який тоді був начальником відділу охорони громадського порядку УМВС. – Згодом було створено батальйон, завданнями якого стала охорона населених пунктів, недопущення сторонніх, заборона на вивезення радіоактивних матеріалів тощо.
За словами Олександра Олександровича, під час служби правоохоронцям доводилось неодноразово бувати і на самому небезпечному об’єкті. На той час уже всі були відповідно споряджені, вівся облік радіоактивного опромінення. Кожен з правоохоронців чітко усвідомлював, на яку небезпеку наражається.
Ліквідатори зазначають, що у дні пам’яті згадують своїх побратимів, які вже пішли з життя, шанують тих, хто не побоявся ступити у горнило радіаційної біди.
У Раді ветеранів ГУ Нацполіції області начальник Управління кадрового забезпечення Віктор Колесник вручив ветеранам ОВС – ліквідаторам аварії на ЧАЕС Почесні грамоти.
Ми у невідплатному боргу перед героями-ліквідаторами, які ціною свого життя та здоров’я захистили від поширення радіаційного лиха.
