Герої не вмирають! 4 роки тому під час виконання бойового завдання загинув Артур Пушанко

19.07 12:03    

19 липня 4 роки тому під час виконання бойового завдання загинув Пушанко Артур Олександрович.

Артур Пушанко народився 30 грудня 1993 року. Навчався в ЗОШ № 28. Закінчивши школу, юнак вступив до Житомирського інституту медсестринства, закінчив його, потім два роки навчався в Агроекологічному університеті. Далі - пішов на строкову службу до армії, потрапив до 95-ї Житомирської окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ Збройних сил України, а потім у ній залишився служити солдатом-контрактником.

Командир відділення 2-ї аеромобільно-десантної роти першого аеромобільно-десантного батальйону 95-ої окремої аеромобільної бригади Артур Пушанко з перших днів став учасником антитерористичної операції. Спочатку був Крим, потім м. Слов’янськ, згодом особовий склад перекинули під Луганськ.

Побратими згадують про юнака, який був серед них наймолодшим, з неабияким теплом: «Він мав надзвичайну витримку, у найскладніші миті знаходив потрібні слова підтримки, умів заспокоїти старших за себе товаришів, його життєвий оптимізм та гумор не раз допомагали у ситуаціях найбільшого напруження». Ніхто з бійців не бачив його сліз, відчаю або страху.

19 липня 2014 року під містом Лисичанськом Луганської області під час виконання бойового завдання із знищення блок-поста терористів група бійців потрапила у засідку. Командир відділення сержант Пушанко Артур Олександрович загинув від численних кульових поранень, прикриваючи від обстрілу свого підлеглого. У Героя залишилися батьки.

Посмертно Пушанко Артур Олександрович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.