Мешканці району Корніловка вийшли на акцію протесту проти дій керівництва “Солодової компанії”. Їхні домівки, подвір’я та городи постійно засипає лушпинням від зернових культур, що обробляють на заводі. Терпіти далі немає сил — обурені люди вирішили зібратися усім разом та перекрити прохідну компанії. Не випускаючи жодного автомобіля, вони чекали на того, хто міг би пояснити алергію на ногах їхніх дітей. Страждають від пилу не лише діти, а й дорослі, адже вони так само дихають цим пилом.
Світлана Сотунова, мешканка району Корніловки: «Вчора я зійшла з автобусу, і почало сипати, наче сніг. Дихання — ритмічне, можна надихатися і легені забити. Мало того, що воно падає на вікна, двері, на людей. Їм повезло, що дощ був і трохи змив. А коли лежить сніг, то він тут помаранчевий.»
Після недовгого чекання, до протестуючих вийшла заступник директора заводу Марія Сітак. Галасування на прохідній під гул працюючої сушки нічого не дало. Люди запропонували представниці заводу оглянути їхні подвір’я, аби та на власні очі переконалась, що тамтешні мешканці дійсно є заручниками пилу, який безперервно сиплеться з боку заводу.
На усі докази мешканців Корніловки жінка мала одну відповідь: “Зараз нічого не сиплеться, як і вчора та позавчора.” У минулому році, говорить заступниця, коли завод тільки почав працювати, таке явище дійсно спостерігалось. Та керівництво компанії одразу закупило нове обладнання, щоб позбутися небажаного пилу.
Марія Сітак, заст. директора ТОВ “Бердичівська солодова компанія” : «Мы поставили новую операционную систему, у нас все чистится. Вот сейчас говорят люди, что она не работает, на самом деле сушка работает, зерно сушится — пыли нет. Я вижу, что у нас сегодня происходит. Когда будет что-то, я попросила их показать мне. То, что я сейчас вижу и знаю: пыли нет.»
Перепирання між протестуючими та представницею заводу закінчилися тим, що остання просто пішла, нічого не пообіцявши людям. Вона навіть узяла під сумнів, що те лушпиння — відходи від зернових культур, які перероблять на заводі.
Людмила Дубік, мешканка району Корніловка: «Вони нам в очі посміялися і сказали, що це не їхнє. Ми що, купили цей пил, посипали ним і прийшли до них щось говорити?!»
Фелікса Шарипіна, мешканка району Корніловка: «Ми зібрали підписи і підемо до санстанції, будемо звертатися у всі інстанції. Раз не доходить людям, значить документально будемо вирішувати це питання.»
Поки люди так і лишаються заручниками даної ситуації. Їдять городину, що вкрита лушпинням, п’ють воду із відходами від зернових та лікують синів та дочок від алергії. А діти, які розуміють — їхнє здоров’я у їхніх руках — просять допомогти їм у вирішенні проблеми.
Руслана Шевчук:
«Ми вночі не можем спать
І удень не можем грать:
Все навколо аж пилить,
Що аж горлишко болить.
Як нам бути? Підскажіть.
Просим вас: допоможіть.»
