Члени «Фронту Змін» вшанували пам'ять загиблих на Бердичівській землі героїв Великої Вітчизняної війни покладанням квітів до Вічного вогню та згадуванням героїчних подвигів славних бердичівлян«На початку липня 1941 Бердичів був окупований», – розповідає Олександр Івасенко, голова Бердичівської міської організації. – «Під час окупації було знищено майже 40 тис. чоловік. Але залякати бердичівлян не вдалося. У місті діяло потужне підпілля. Виводили з ладу потяги та залізничні колії, друкували листівки, робили бомби, заховані у цукерки і, таким чином, вбивали окупантів. Більшість із цих людей було розстріляно».
Також бердичівлян можна зустріти і у списку Героїв Радянського Союзу. Наприклад, Гельман Поліна Володимирівна, яка у травні 1942 року увійшла до складу жіночого нічного бомбардувального авіаполку. По вісім-тринадцять вильотів робили вони на добу. Авіаполк з боями пройшов оборону Північного Кавказу, екіпажі громили фашистів на Кубані, Тамані, Кримському півострові, в Білорусії, Польщі та Східній Пруссії.
«Їм першими й довірили бомбардування ворожих об’єктів, коли наші війська переходили кордон Німеччини. Начальник зв'язку авіаескадрильї 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаполку гвардії старший лейтенант Гельман Поліна Володимирівна до травня 1945 року, як штурман літака ПО-2, здійснила 860 бойових вильотів», - розповідає про долю славної бердичівлянки Олександр Івасенко.
За бойові заслуги її жіночий полк став гвардійським Таманським Червонопрапорним ордена Суворова. Закінчила війну Поліна Володимирівна на Ельбі, останній політ здійснила над Берліном. Томашевський Казимир Адамович з лютого 1942 року воював на Брянському, Центральному, Вороніжському, 1-у Українському та 1-у Білоруському фронтах. Був тричі поранений. В квітні 1945 року командир батальйону капітан Казимир Томашевський в числі перших повинен був переправитись на протилежний берег ріки Шпрее і захопити плацдарм. Форсувавши ріку, він атакував один дот і вивів його з ладу. Зайшов з флангу і увірвався в траншеї гітлерівців, в рукопашному бою вибив їх з займаних позицій. В ході бою капітан був поранений в обидві ноги, але продовжив керувати батальйоном. Казимир Томашевський проклав дорогу бригаді, яка вслід за його батальйоном зав’язала бій за східну окраїну Берліна.
В січні 1944 Бердичів було звільнено. За мужність і відвагу, виявлені під час штурму міста, сотні солдатів і офіцерів відзначено орденами й медалями, а командиру механізованого корпусу полковнику В.В. Луппову присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Його бригада відволікла на себе половину ворожих сил, підготовлених для контрудару, який фашистам так і не вдалось реалізувати.
Після звільнення рідного міста бердичівляни активно допомагали фронту. Також у місті діяло 12 госпіталів», - розповів учасникам урочистосте під час покладання квітів до Вічного вогню Олександр Івасенко.
Бердичівська організація щиро дякує всім, хто боронив нашу Вітчизну не шкодуючи свого життя. Вічна Слава Героям
