На тому тижні у Києві пройшла презентація перекладу «Лісової пісні» мовою бенгалі.
Зробила цей переклад Мрідула Гош – індійська право захисниця, політолог, історик-міжнародник та голова правління Східно-європейського інституту розвитку. Поки що це електронний варіант книги – на диску. Друкувати ж видання будуть в Індії.
До книги ввійшли: передмова Мрідули Гош двома мовами – українською та англійською, текст «Лісової пісні» українською та мовою бенгалі, фото, ноти а також наукові статті видатного вченого, сходознавця, заслуженого працівника культури Олени Огнєвої.
В них йдеться про вплив духовної спадщини давньої Індії, зокрема, Рігведи, на створення міфологічних образів «Лісової пісні», про переклади гімнів Рігведи Лесі Українки, та формування її авторського світогляду на міфологію слов’ян.
Ілюстрована книга картинами Заслуженого художника України, житомирянина Юрія Камишного, який залюблений в Індію і часто відвідує цю екзотичну країну, вбачаючи багато спільного з Україною. Як і на рідній землі художник знаходить і малює оселі під стріхами. Як каже сам Камишний, це храми простих людей.
Презентація перекладу проходила у дусі взаємопроникнення двох культур – української та індійської. Відкрила вечір наша землячка музикант Лариса Бойко, виконавши на українській сопілці та індійській флейті мелодії «Лісової пісні». Ліричне звучання сопілки гармонійно поєдналось з м’яким загадковим тембром індійської флейти, надавши вечору особливий настрій та колорит.
Солістка національної опери Марія Кононова виконала пісню Мавки на бенгальській мові. Звучав і традиційний бенгальський інструмент – есрадж, на якому грав український музикант Олексій Кабанов.
Про взаємодію двох культур говорили присутні на презентації Іван Драч та Дмитро Павличко. «Ми сьогодні переживаємо свою приналежність до тої індоукраїнської культури і минувшини великої. Як відомо, у санскриті є триста слів, які збігаються зі слов’янськими і, зокрема, українськими словами. І це є таємниця нашої минувшини і це є те, що поєднує нас як індоєвропейців», - сказав Дмитро Павличко.
Переклад «Лісової пісні» Мрідулою Гош вперше надав можливість індійським та бенгальським читачам насолодитись класикою української літератури.
