У рамках відзначення 106-річчя з Дня народження авіа- та ракетного конструктора Сергія Корольова 12 січня в Житомирському музеї космонавтики імені С. П. Корольова відбулася прес-конференція, присвячена нашому відомому земляку. Вшанувати пам’ять Сергія Корольова до Житомира прибули член жіночого загону космонавтів СРСР Валентина Пономарьова, радник голови Державного космічного агентства України Едуард Кузнєцов, голова київського представництва Державного підприємства конструкторське бюро «Південне» Микола Мітрахов, а також голова Корольовської районної ради Олег Соя та начальник Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова Національного авіаційного університету генерал-майор Юрій Даник.
Спілкуючись із житомирянами, член жіночого загону космонавтів СРСР, дублер першої у світі жінки-космонавта Валентини Терешкової, кандидат технічних наук Валентина Пономарьова у своїх спогадах про Сергія Корольова зазначила, що він дуже любив ставити складні питання, одне з яких – „Чому захотіла піти у космонавти?“. Жінка зізналася, що й досі не знає, чому у неї тоді виникло бажання полетіти у космос, але впевнено констатує, що за нагоди не відмовилася би від польоту й сьогодні.
Крім значних професійних під час прес-конференції Валентина Пономарьова акцентував й на людських якостях Сергій Корольова: «він дуже тісно спілкувався з космонавтами, особливо – першого загону перед першим польотом, розмовляючи із ними, що називається, „про життя“. Так, Сергій Корольов був частим гостем у Центрі підготовки космонавтів Ю. О. Гагаріна (Зоряне містечко, Московська область, Росія), відчуваючи власну колосальну відповідальність за життя першого космонавта. А для нас, представників першого загону, а особливо – когорти космонавтів, що не літали, до котрих належу і я, Сергій Корольов був найближчою і найголовнішою людиною в житті. Його слово було абсолютно беззаперечним: те, що сказав Корольов, ставало непорушним законом. Він був дуже уважним до всіх космонавтів без винятку. Зокрема після польоту, що не відбувся, він підтримував нас із Іриною Соловйовою (дублер № 1 Валентини Терешкової), мовляв, „не засмучуйтесь, – будуть іще й інші, важливіші, польоти, і ви неодмінно полетите!“». З її слів, лейтмотив усієї професійної діяльності Сергія Корольова полягав у гарантуванні безпеки польоту та безпечного повернення космонавтів на Землю.
Під час зустрічі Валентина Пономарьова розповіла відвідувачам музею і про потаємну мрію Серія Корольова. «Сергій Павлович дуже хотів і сам полетіти у космос, про що засвідчують дані у різних доповідях, – продовжувала ділитися враженнями гостя. – Це було потаємною і нездійсненною мрією конструктора. Юрій Гагарін впав йому в око відразу. Принаймні така думка побутує серед космонавтів Центру підготовки. Корольов і Гагарін були один одному дуже близькими за духом».
Ще однією мрією Сергія Корольова був політ на Марс, – це 12 січня також підтвердила Валентина Пономарьова. «Протягом 1958-1960 років розпочалася розробка марсіанської програми, відповідно до якої виготовлялися надважка ракета «Н-1», важний орієнтований супутник, аж до виготовлення оранжереї для постачання людині кисню. Згодом цю програму припинили навіть обговорювати. Але свідчення її підготовки є книга Володимира Бугрова, де досить детально викладені етапи розробки цієї марсіанської програми», – зазначила вона.
Крім того, переказуючи колективу музею космонавтики вітання від директора Інституту історії природознавства і техніки ім. С. І. Вавілова Російської академії наук Юрія Батуріна, Валентина Пономарьова подарувала житомирським однодумцям календарі та книги, що видаються в Інституті, а також презентувала власну працю «Женское лицо космоса».
У свою чергу, встановлюючи під час зустрічі історичну справедливість, голова київського представництва Державного підприємства конструкторське бюро «Південне» Микола Мітрахов зауважив: «Побутує думка, що ракетна техніка в Україну прийшла завдяки Михайлу Ягелю. Загалом – так, але техніка другого покоління. Перша ракетна техніка з 1951-го року серійно почала виготовлятися у Дніпропетровську, – це ракети Сергія Корольова. Загалом в Україні було випущено кілька тисяч ракет. Зокрема на корольовській ракеті „Р-5“ 1956-го року вперше у світі було запущено перший атомний боєзаряд (після чого – підірваний)».
Також Микола Мітрохов розповів і про спільний бінаціональний україно-бразильський проект – космодром, який зараз будується під керівництвом генерального конструктора наземного комплексу та ракети КБ «Південне» у Бразилії, на екваторі, та буде запущений 2014-го року.
ФОТО Катерини Тарановської:
