КОСОБУЦЬКИЙ ДМИТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
06.11.1997 – 17.11.2024рр. Дмитро народився у Житомирі. До 7 класу навчався у ЗОШ №16 (нині — ліцей №16), а з 7 по 9 клас — у Зороківському козацькому ліцеї, де мав виховання, зорієнтоване на історію, досягнення, традиції рідної України.
У 16 років Дмитро втратив маму — важке випробування загартувало його характер і зробило його опорою для старшої сестри.
Після навчання у Козацькому ліцеї він закінчив Житомирський політехнічний ліцей, здобувши професію електрогазозварника-бляхаря. Згодом пройшов строкову військову службу, після якої працював у компанії «ІП Євроголд Індестріс ЛТД» на посаді оператора верстатів з програмним керуванням 5-го розряду.
Дмитро був надзвичайно добрим і щирим хлопцем, спокійним, врівноваженим, завжди готовим прийти на допомогу. Його цінували друзі, поважали колеги. Любив природу, ліс, риболовлю, обожнював тварин, особливо муркотливих пухнастиків. Мріяв створити сім’ю, придбати власний будинок, жити мирним і щасливим життям…
Але війна, розв'язана рф проти України, зруйнувала всі плани юнака.
Із перших днів повномасштабного вторгнення рф Дмитро не залишився осторонь — займався волонтерством, допомагав розбирати завали після обстрілів Житомира, а вже у березні 2022р. добровільно став до лав Захисників України в одному з підрозділів ЗСУ.
За мужність, відвагу та самовідданість при виконанні бойових завдань нагороджений медалями: «Хрест 60 ОМБр», «Ветеран війни — Учасник бойових дій», численними пам’ятними відзнаками.
17.11.2024р. під час виконання бойового завдання поблизу н.п.Терни на Донеччині, Дмитро Кособуцький героїчно загинув, залишившись вірним Військовій присязі та українському народу. Лише через рік Герой на щиті повернувся до рідного міста…
У вічній скорботі — сестра, рідні, друзі та бойові побратими...
Світла пам’ять і вічна слава Герою!..
Джерело: https://ruporzt.com.ua/oblasni_novini/231624-lishe-cherez-rk-geroy-na-schit-povernuvsya-do-zhitomira.html
