ЛЕТВЕНЧУК МАКСИМ КОСТЯНТИНОВИЧ
24.12.1980 — 15.01.2026рр.Максим Летвенчук народився у м. Житомирі в багатодітній родині, був найменшим у сім’ї. З дитинства вирізнявся відкритістю, добротою та життєрадісністю. У дитячі роки відвідував Недільну школу при Михайлівському кафедральному соборі, де формувалися його духовні цінності, повага до людей і любов до життя.
Навчався у ЗОШ №25 (нині — ліцей №25). Після школи здобув професію бармена в одному з навчальних закладів сфери обслуговування
м.Житомира, а також опанував фах оператора комп'ютерного набору.
Максим був комунікабельним, дотепним, умів знаходити спільну мову з усіма — і з дітьми, і з дорослими. Свою справу любив щиро й віддано, був справжнім професіоналом, постійно підвищував кваліфікацію та вдосконалював майстерність.
Працював у барах і ресторанах Житомира, згодом — у Києві, куди його запрошували саме за професіоналізм. Пізніше працював у різних містах Автономної Республіки Крим, мріяв започаткувати там власну справу. Після анексії Криму повернувся до рідного Житомира, де працював у пекарнях та кафе. Максим щиро любив природу, цінував прості моменти - відпочинок біля води з рідними, теплі розмови, спокій і єдність із близькими. Однією з його заповітних мрій був власний будинок біля моря. Мріяв про створення власної сім’ї. Особливо близьким був із братом Костянтином.
У січні 2025 року Максим став на захист України, вступивши до лав ЗСУ. Пройшов пекло боїв на найважчих напрямках лінії зіткнення з ворогом. Був поранений, але після реабілітації знову повернувся до строю. За мужні та самовіддані дії при захисті Батьківщини був відзначений медаллю «Ветеран війни — Учасник бойових дій».
15 січня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині Максим Летвенчук героїчно загинув, віддавши своє життя за свободу та незалежність України.
У вічній скорботі рідні, близькі, бойові побратими...
Світла пам'ять Герою!
https://ruporzt.com.ua/oblasni_novini/235644-na-schit-povernuvsya-geroy-z-zhitomira.html - джерело
