ПЕТРОВ ЯРОСЛАВ ВІКТОРОВИЧ
15.07.1992 — 25.10.2025рр.Ярослав Вікторович народився у м.Житомирі. Навчався у ЗОШ №17 (нині-ліцей №17). Після закінчення дев’яти класів вступив до ПТУ №1, де здобув професію каменяра-плиточника. Згодом працював слюсарем у Київському депо №1.
Був працьовитим, відповідальним, не цурався жодної роботи й завжди сумлінно виконував свої обов’язки.
Найбільшою радістю його життя стали діти. Коли народилися синочки, Ярослав присвятив увесь свій час їх вихованню. Він був турботливим і люблячим батьком, для якого сім'я, родина була понад усе. Ярослав запам’ятався всім як щира, добра, життєрадісна людина. Любив природу, риболовлю, мав багато друзів, завжди усміхнений і відкритий до людей. З великою повагою ставився до своєї мами, яка самотужки виховала трьох синів, і завжди залишався для неї опорою.
Коли в Україну прийшла повномасштабна війна, він не залишився осторонь. Попри інвалідність з дитинства, він не втратив сили духу, наполегливо наполягав, щоб його прохання стати Воїном було прийняте і підтримане, бо вважав захист Батьківщини своїм обов’язком. У січні 2023 року вступив до лав Збройних Сил України. Військову підготовку проходив у Великій Британії, де здобув навички стрільця-кулеметника.
З серпня 2025 року служив у штурмовій спецроті. 25 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини на Донеччині героїчно загинув.
Через чотири місяці Герой на щиті повернувся до рідного Житомира.
У вічній скорботі залишилися матуся, синочки, брати, рідні, близькі друзі та побратими.
Світла пам’ять про Ярослава — мужнього Воїна, люблячого батька, вірного сина — назавжди житиме в наших серцях. Вічна слава Герою!
https://ruporzt.com.ua/oblasni_novini/237131-na-schit-povernuvsya-geroy-z-zhitomira.html - джерело
