ПЕТРУК ВОЛОДИМИР ГЕННАДІЙОВИЧ
25.10.1997 — 29.11.2024 рр.
Народився Володимир у місті Житомирі. Навчався у ЗОШ №7 (нині — Ліцей №7 ім. В. Бражевського). Ще зі шкільних років вирізнявся щирістю, доброзичливістю та відкритістю до людей. Захоплювався історією, мав багато друзів, був життєрадісним, чесним і принциповим юнаком.
Володимир займався бальними танцями, брав участь у змаганнях та неодноразово виборював призові місця. Любив спорт, особливо велоспорт, із задоволенням долучався до велозабігів. Його завжди приваблювали подорожі, нові враження та пізнання світу.
Після 9 класу вступив до Житомирського автомобільно-дорожнього технікуму (нині — ВСП «ЖАФК НТУ»). Саме автомобільна справа та техніка стали його справжнім покликанням. Він захоплювався автомобілями, добре розумівся на техніці, а згодом це стало важливою частиною його життя. У 2020 році Володимир закінчив Державний університет «Житомирська політехніка», здобувши кваліфікацію та ступінь бакалавра.
Рідні та друзі пам’ятають його як людину з доброю душею та щирою усмішкою. Він завжди залишався відвертим, людяним, небайдужим до чужого болю, любив рух, свободу і життя. Мріяв про власну сім’ю, дім, мирне та щасливе майбутнє.
Агресія рф в Україні була для нього особистим болем. Із початком повномасштабного вторгнення рф Володимир повернувся з-за кордону, адже не міг залишатися осторонь, коли Батьківщина потребувала захисту. У 2024 році Володимир доєднався до лав Збройних Сил України. Служив розвідником-санітаром у розвідувальній групі. Побратими знали його за позивним «Таксист» — за любов до автомобілів, техніки та вміння завжди бути надійним у дорозі й у житті.
29 листопада 2024 року солдат Петрук Володимир героїчно загинув під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини на Покровському напрямку.
Лише через рік і шість місяців Герой на щиті повернувся до рідного міста...
У вічній скорботі батьки, рідні, близькі друзі та бойові побратими...
Світла пам'ять і вічна слава Герою!
