ГОРЯЧЕВ НІКІТА ВОЛОДИМИРОВИЧ
07.06.1999 – 28.07.2026 рр.Нікіта народився за межами України, але ще в дитинстві разом із батьками повернувся до м. Житомира. Саме тут минули його дитячі та юнацькі роки. Навчався у ЗОШ №30 (нині — ліцей №30). Після закінчення дев'ятого класу вступив до Житомирського технологічного коледжу (нині — ВСП «Житомирський технологічний фаховий коледж Київського національного університету будівництва і архітектури»), де здобув професію у сфері деревообробки.
Ще зі шкільних років Нікіта був надзвичайно активним і цілеспрямованим. Дуже любив спорт, займався футболом, брав участь у численних змаганнях у різних містах України, де разом із командою неодноразово виборював призові місця. Також захоплювався бальними танцями, а в юнацькому віці відвідував спортивний клуб «Вікторія», де займався тайським боксом. Любив велоспорт, цінував рух, швидкість і свободу. Особливе місце в його житті займала дорога. Саме тому згодом він обрав професію водія-далекобійника — справу, яку щиро любив і до якої ставився відповідально та з рощумінням.
Окрім цього, захоплювався комп'ютерною технікою та програмуванням, постійно прагнув здобувати нові знання й удосконалювати свої навички.
Нікіта був людиною виняткової доброти, щирості та чуйності, мав міцний характер, незламну силу волі й велике добре серце. Був легким на підйом, ніколи не відступав перед труднощами і завжди досягав поставленої мети.
Для друзів і побратимів був надійним товаришем, для рідних — люблячим сином, братом і турботливим чоловіком.
У серпні 2024 року Нікіта добровільно став до лав Збройних Сил України. Це було його свідоме рішення, адже не міг залишатися осторонь і прагнув зробити все можливе, щоб допомогти захистити Україну та якнайшвидше наблизити Перемогу. Служив розвідником-оператором розвідувального відділення безпілотних систем. Мужньо і самовіддано виконував бойові завдання, сумлінно ніс службу, за що мав глибоку повагу побратимів і командирів. За зразкове виконання військового обов'язку неодноразово був відзначений грамотами та подяками.
Саме на війні Нікіта зустрів своє кохання. Попри важкі випробування, зовсім нещодавно молодята створили сім'ю. Він мріяв про щасливе мирне життя, власний дім, дитячий сміх... Та цим мріям не судилося здійснитися…
28 липня 2026 року солдат Горячев Нікіта Володимирович героїчно загинув під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини на Дніпропетровщині.
Життя Нікіти обірвалося у розквіті сил. Україна втратила мужнього Воїна, м. Житомир — свого гідного земляка, а рідні — найдорожчу людину. Світлий образ Нікіти назавжди залишиться в серцях усіх, хто його знав.
Його життя - приклад честі, мужності, вірності своєму народові та безмежної любові до України.
У вічній скорботі дружина, мама, брат, рідні, близькі, друзі та бойові побратими...
Світла пам'ять і вічна слава Герою!
