Народний депутат України, заступник голови Комітету з питань регламенту та організації роботи Верховної Ради України Володимир Арешонков, опікуючись здоров’ям жителів поліського краю, ініціював проведення засідання «за круглим столом» на тему «Проблеми та перспективи розвитку системи охорони здоров’я північних районів Житомирської області в контексті реформи медичної галузі України», що відбулося в
м. Коростені.
Обгрунтовуючи цю ініціативу, Володимир Арешонков сказав, що сьогодні 50% населення вимагає проведення реформи в галузі охорони здоров’я. З такою вимогою не рахуватися неможливо. На Коростенщині ж склалася складна ситуація, пов’язана з використанням мережі закладів охорони здоров’я. Тут працюють дільничні лікарні на селі, є розгалужена мережа фельдшерсько-акушерських пунктів, у самому ж місті -- дві потужні лікарні -- міська і колишня залізнична, що перейшла у власність Коростенської районної ради. Постає питання: що робити з такою великою мережею, адже будівлі -- старі, ліжковий фонд надзвичайно великий; як бути із середнім і молодшим медперсоналом, який там був працевлаштований. І найголовніше: чи поліпшиться якість медичних послуг людям у цих закладах? Якщо реформи позитивно не позначаються на людях, вони не мають жодного сенсу.
-- Підсумком дискусії, -- сказав
Володимир Арешонков, -- буде за моїм наполяганням створення робочої групи, до якої увійдуть керівники охорони здоров’я, обласної влади й Коростенщини, а також експерти міжнародного й державного рівня. Вона протягом місяця проведе аналітичну роботу й розробить рекомендації, що робити далі. І можливо ми пропонуватимемо, щоб на базі північних районів Житомирщини був започаткований загальноукраїнський пілотний проект зі створення єдиного медичного простору. У нас є всі умови для цього.
На винятково зацікавлену розмову зібралися фахівці справді високої проби: заступник Міністра охорони здоров’я Віктор Шафранський, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, проректор з науково-педагогічної роботи Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Щупка -- Олександр Толстанов, менеджер із децентралізації Національної Ради реформ при Адміністрації Президента України Олена Симоненко, екс-міністр охорони здоров’я Грузії Олександр Урушадзе, заступники голів обласної ради та адміністрації Володимир Ширма та Ярослав Лагута, столичні експерти, депутати обласної й районних рад, представники обласної влади, а також представники влади й медичних закладів восьми районів Житомирщини.
На початку Віктор Шафранський і Володимир Арешонков відвідали ФАП у селі Веселівці й донедавна -- Ушомирську дільничну лікарню, на базі якої створено неврологічне відділення Коростенської районної лікарні. І саме тут стривожені люди стали благати не закривати їхню лікарню. Віктор Шафранський твердо запевнив:
-- Ми не збираємося нічого закривати. Приїхали вивчити стан справ і знайти таку форму надання медичних послуг, щоб вам було краще. Про якісь насильницькі рішення не може бути й мови.
Відвідали посадовці також Коростенські міську й районну центральні лікарні, а також центр екстренної медичної допомоги. І все побачене стало добрим підгрунтям для ділової дискусії, яку Володимир Арешонков відкрив словами: «Ми ставимо перед собою завдання вивчити весь комплекс проблем, прийняти зважені рішення, щоб пришвидшити позитивні зміни, не руйнуючи те, що маємо».
Головну ж із проблем означив Коростенський міський голова Володимир Москаленко:
-- Донедавна, -- сказав він, -- я пишався тим, якою є охорона здоров’я в місті. У нас були потужні поліклініки, міська й залізнична лікарні, потужний діагностичний центр, були сільські дільничні лікарні й ФАПи. Застосовувалися різні форми співпраці й фінансування. Але зі зміною становища в державі ми вже не можемо надавати доброякісні медичні послуги. Якщо місто може вижити й утримувати свою лікарню, то районові це не під силу. Постає питання, як управляти процесом, як розумно використати держану субвенцію? Чекаємо рекомендацій фахівців і готові брати участь у пілотному проекті.
Стурбованість міського голови розділяє заступник Міністра Віктор Шафранський:
-- Якість медичних послуг, доступ до них пацієнтів в Україні значно погіршився, -- визнав він. -- І тому Президент України визначив охорону здоров’я одним із ключових завдань 2016 року.
Сьогодні, за словами заступника Міністра, конче необхідно усвідомити, як за нинішніх фінансових умов, кадрового потенціалу, матеріальної бази міста і району вибудувати таку модель надання медичних послуг, щоб вона працювала для пацієнта, а пацієнт відчував захист і з боку держави і медиків. Причому, щоб допомога надавалася доброякісно, швидко й безоплатно. До цього спонукає і децентралізація -- передача повноважень територіально-адміністративним одиницям, які самі братимуть на себе відповідальність, приймаючи ті чи інші рішення.
Виходячи з цього, Віктор Шафранський запропонував учасникам зібрання подати свої пропозиції щодо моделі системи охорони здоров’я м. Коростеня й Коростенського району і створення в перспективі на їхній базі госпітального округу.
Підтримали заступника Міністра перший заступник голови обласної ради Володимир Ширма і заступник голови облдержадміністрації Ярослав Лагута. Мета перетворень, заявили вони, -- поліпшення надання медичних послуг.
З наукової точки зору необхідність реформування обгрунтував експерт -- професор Олександр Толстанов. Пілотні проекти, що проводилися раніше, на жаль залишилися без підбиття підсумків. Тому ідея, яку висунули коростенці, -- безцінна. І тут треба не сперечатися гаслами, а предметно щось робити.
Щонайперше, стверджує посадовець, треба добре вивчити ситуацію, виробити систему. В центрі має бути медичний заклад, поряд -- орган самоврядування, який контролює, а якщо треба, -- то й карає.
Другим кроком треба чітко визначити етапи, види, механізми надання медичних послуг, що гарантують первинну медичну допомогу і створення системи екстренної медичної допомоги, «яка працює, як швейцарський годинник». І лише тоді, коли це буде забезпечено, вважає Олександр Толстанов, можна говорити про якісь скорочення.
Хоча, зазначив він, лікарі не бажають ніякого реформування, а щоб вони захотіли його, треба людей зацікавити -- звичайно ж, гривнею. Бо півтори тисячі зарплати -- це не зарплата.
Колегу підтримав екс-міністр охорони здоров’я Грузії Олександр Урушадзе:
-- Кожна область, -- сказав він, -- повинна розробити генеральний план такої мережі, щоб доїзд до медичних закладів був не менше однієї години. Для цього потрібна раціоналізація інфраструктури, що вирішується на місцевому рівні.
Ще одним фактором успішності реформ, за грузинським прикладом, є справедливе фінансування і боротьба з корупцією в медичній галузі.
Яким же бачиться реформаторський прорив по-коростенськи? Головний лікар Коростенської центральної міської лікарні Віктор Гордійчук виклав колегам її по пунктах. Щонайперше він зазначив, що для пропонованої реформи є всі передумови. Коростень знаходиться в центрі північного регіону, тут є належна лікувальна й лабораторно-діагностична база, достатня кількість ліжко-місць і високопрофесійні кадри. Виходячи з цього, Віктор Гордійчук запропонував два варіанти розвитку медичної галузі північного регіону.
Перший варіант передбачає створення госпітального округу як пілотного проекту (м. Коростень, Коростенський, Лугинський, Олевський, Овруцький, Народицький, Малинський райони). На базі міської лікарні створити лікарню інтенсивного лікування. На базі районної - лікарню планового лікування та хоспіс. На базі лікарень решти північних районів - лікарні відновного, планового лікування та хоспіси.
За другим варіантом пропонується Коростенській ЦМЛ надати статус комунального неприбуткового підприємства та визначити в структурі лікарні відділення з міжрайонним статусом (отоларингологічне, офтальмологічне, наркологічне, урологічне, хірургічне, травматологічне).
Визначити механізми відшкодування коштів за пролікованих хворих у вказаних міжрайонних відділеннях, у т. ч. доставлених службою екстренної медичної допомоги пацієнтів північного регіону. Створити перинатальний центр II рівня на базі акушерсько-гінекологічного відділення Коростенської ЦМЛ. На базі Коростенської ЦРЛ розмістити існуючі Коростенську підстанцію КУ "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", Коростенську філію відділення гемодіалізу Житомирської обласної клінічної лікарні, Коростенську міську організацію Товариства Червоного Хреста України.
Обидва ці варіанти вимагають вкладення значних коштів і не 3% від ВВП, що виділяються на медицину в Україні, а хоча б 5 - 6%. У представників районів, які, звичайно ж погоджувалися з тим, що реформування галузі потрібне, виникло й багато якщо не заперечень, то достатньо гострих запитань.
От, скажімо, таке, що прозвучало з вуст завідуючого відділенням Олевської ЦРЛ Олега Казюка: як по наших розбитих дорогах із Олевська довезти хворого до Коростеня? Пацієнта з інсультом чи інфарктом автомобілем не довезеш.
А от пропозиція про створення відділень у Коростені з міжрайонним статусом (отоларингологічне, офтальмологічне та ін.) сприйнялася позитивно -- за рахунок міжбюджетних трансфертів вони можуть функціонувати цілком успішно.
Головний лікар Любарської ЦРЛ Ігор Сабадаш закликає до зваженості в прийнятті рішень, щоб не вийшло так, як при попередній реформі, в результаті якої «перший і другий рівні надання медичних послуг стали ворогами». Усі пацієнти в Житомир не поїдуть за кваліфікованою медичною допомогою, тож потрібні і районні лікарні, і госпітальні округи. Але знову ж, до них має бути можливість доїхати. Головний лікар Народицької ЦРЛ Марія Пащук згодна, щоб хірургічні послуги жителям району надавалися в Коростені, але на закриття такого відділення в Народичах потрібна згода громади.
Головний лікар Ємільчинської ЦРЛ Юрій Довгополий вважає, що «реформа йде у напівпідпіллі. Треба виробити чіткий план дій і донести суть його людям».
У свою чергу головний лікар Новоград-Волинської міськрайонної центральної лікарні Василь Борець налаштований досить оптимістично, бо обговорювану ідею в їхньому закладі вже по суті втілили в життя. Фінансування тут іде з міського і районного бюджетів. Хоча, попередив посадовець, дається це досить нелегко. Та при бажанні можна добитися свого.
Свій підхід до проблеми в Овруцького міського голови Івана Коруда:
-- Спочатку ви створіть госпітальний округ, а ми побачимо, що вийде, тоді й укладатимемо з вами угоду, -- сказав він.
Аргументує голова тим, що не хоче, щоб руйнувалося те, що вже існує. Його підтримав Сергій Ярошовець із Лугин: головне - не нашкодити. А для цього має бути система громадського контролю -- як іде реформування, як проводиться фінансування і т. і.
Підбиваючи підсумки дискусії, заступник міністра охорони здоров’я Віктор Шафранський окреслив головні позиції: у жодному разі не йдеться про руйнування вже набутого. Завданням подальшого реформування галузі, зокрема на Коростенщині, має стати наближення медичних послуг до пацієнтів, створення нормально діючої служби екстренної допомоги. В залежності від спроможності територіальних громад у районах має надаватися вторинна медична допомога, що неможливо -- в госпітальних округах. Для загального ж поліпшення надання медичних послуг в Україні -- на часі запровадження страхової медицини.
Віктор Шафранський щиро подякував усім учасникам дискусії і особливо -- народному депутату України Володимиру Арешонкову за ініціативу її проведення. На зібранні представник Союзу ветеранів -- ліквідаторів Коростеня й Овруча вручив начальнику управління охорони здоров’я облдержадміністрації Олександру Торбасу подяку за турботу про оздоровлення постраждалих від Чорнобильської катастрофи.
Іраїда ГОЛОВАНОВА.
Фото Сергія ЛИПКА
